Чому Бог плаче?


Понеділок 28-го тижня, Луки 19, 37-44.

"Якби й ти цього дня зрозуміло те, що веде до твого миру!"

Євангелист Лука продовжує провадити нас до Божого Царства дорогою Ісуса Христа. Цього тижня ми почуємо уривки Євангелія, які будуть вводити нас безпосередньо в тематику таємниці спасіння – відкуплення нас Ісусом з неволі гріха, яке запевнило нам доступ до Божого Царства. Останній прихід Ісуса до Єрусалиму був знаком наближення Царства Небесного до нас – царства любові та миру, голосом Бога до людини. 

Важливість цієї події Ісус виразив плачем над долею Єрусалиму. Він заплакав не над самим містом, а над його мешканцями, котрі не зрозуміли дару спасіння, який приніс їм Христос. Він плаче також сьогодні над долею кожної людини, яка не шукає Його, не приймає слів його науки і Божої волі. Зруйнування Єрусалиму було криком Бога до людей про навернення, але не всі народи почули цей голос, бо не увірували в Христа, щоб прийняти Божий мир у свої серця. 

Бог продовжує промовляти, а навіть кричати до людей голосом важких хвороб, терпінь, катаклізмів, але чи багато людей звертають на це увагу, стараються зрозуміти їхнє значення? Бо коли продовжують грішити, гонитися за земним багатством, пристрастями тіла, жити згідно правди світу, значить їхня душа не бажає чути його запрошення до Божої любові і миру: „Прийдіть до Мене всі втомлені і обтяжені, і Я облегшу вас” (Мт. 11, 28), „Мир залишаю вам, Мій мир даю вам, не так, як світ дає, даю вам його Я” (Йо. 4, 27). 

Бачення щастя в багатстві і красі залишає без відповіді запитання: чому у світі немає спокою, злагоди між людьми, а є постійні конфлікти та війни. Значить, мир в їхніх серцях неправдивий, бо не приносить добрих плодів. Єдиним правдивим миром для людини є Христос. „Він – наш мир” (Еф. 2, 14), „І мир Божий, що вищий від усякого уявлення, берегтиме серця й думки ваші у Христі Ісусі” (Фил.4:7). Якщо я вірую в Ісуса, але не маю миру в душі, значить, я ще не пізнав Його, не зрозумів, ким Він насправді є для мене.

о. Михайло Чижович, редемпторист