Особливий Захист і Покров


В Атлантичному океані робив свій звичайний рейс пасажирський корабель. І ось раптом на ньому спалахнула велика пожежа. Вона поширювалась так швидко, що через кільканадцять хвилин горів увесь корабель. Він почав потопати. Люди, які були на ньому, гинули або у вогні, або топилися у воді.


Серед тих, кому вдалося врятуватися, була молода дівчина-християнка. Коли вона почула крик: «Пожежа! пожежа», - то швидко вибігла на палубу корабля і в один момент зрозуміла, що вона або скочить у воду, або згорить у полум’ї.


Швиденько витягнула з кишені вервицю, клякнула і почала молитися «Богородице Діво», опісля обмотала вервицею праву руку і скочила у воду. Сім годин боролася, щоб втриматися на воді. Нарешті після семи годин боротьби із хвилями вона була врятована рятувальниками, які були вислані на порятунок людей.


Напівмертва, але скільки ще було сил, дівчина тримала у своїй долоні те, що залишилося від вервиці. Коли змогла говорити, сказала: «Увесь цей час я молилася вервицю і вірила, що Марія мене захоронить і допоможе».


Дорогі браття і сестри!


Напевно, кожна людина хоче бути захищеною і відчувати, що хтось її охоронить від всякого зла, небезпек, хвороб. Думаю, що такої опіки та охорони люди шукали та прагнули завжди.


Погляньмо на наше сьогодення: щоб почуватися безпечно, людина страхує своє життя, своє авто, свій дім, наймає охоронців, щоб ті охороняли її. Навіть комп’ютери та інші прилади мають свої програми захисту та охорони від вірусів. Проте всі ці речі та механізми захисту є земними та створеними людиною, а отже не є досконалими.


Сьогоднішнє свято Покрову Пресвятої Богородиці вчить нас та показує, де можемо знайти могутній Захист та Покров. Так, саме в Неї, Пресвятої Богородиці, Могутньої Заступниці і Покровительки. Пригадаймо, що вже від самого Благовіщення, коли Ангел звістив Їй, що народить Спасителя людського роду, Вона була охороною і заступницею для Свого Сина і Нашого Відкупителя, Ісуса Христа. Пізніше також завжди була з Ісусом, і хоча Євангелії нам про це багато не розповідають, оберігала Свого Сина від різних небезпек.


Нарешті, слова, сказані Ісусом на хресті: «Жінко, ось син твій». А до учня: «Ось матір твоя», - і далі сказано, що той учень взяв Її до себе (пор. Ів. 19, 27), вказують на те, що наш Відкупитель поручив нас під Її Могутній Материнський Покров.


Головний мотив, який причинився до установлення цього празника, це видіння св. Андрія Юродивого. Царгород, столицю Візантії, облягали араби. Ціле місто й народ у великій тривозі. У храмі Пресв. Богородиці на Влахернах, де переховувалася Її риза, правиться всенічна. Розмолений народ наповнив церкву по береги. Між народом ревно молиться про охорону міста св. Андрій Юродивий зі своїм учнем Епіфаном. Відправа закінчиться. Втім св. Андрій бачить, як від царських дверей - так звалися у греків головні вхідні двері церкви - йде світлом осяяна Пресв. Богородиця у супроводі св. Івана Хрестителя і св. Івана Богослова та при співі великого хору святих. Божа Мати підходить до престолу, вклякає, довго молиться і заливається сльозами. Відтак встає, здіймає зі своєї голови преясну хустку-покров-омофор і широко простирає її над народом у церкві. Видіння зникає. Св. Андрій і Епіфан, які бачили це видіння, зрозуміли, що Пресвята Богомати прийшла, щоб рятувати місто. Подія чуда блискавкою розноситься по всьому місту. Вороги відступають. Місто врятоване. Від тієї хустки-покрову і празник дістав свою назву. Покров-омофор став символом опіки і заступництва Пречистої Діви Марії.


Дорогі браття та сестри! Ми також часто, подібно як ця дівчинка із корабля, знаходимося в різних небезпеках, які приносять життєві ситуації, і потребуємо захисту та охорони: це може бути хвороба, нерозуміння та сварки в сім’ї, коли нас понижують, осуджують та зневажають інші, невдачі на роботі та школі чи університеті. Тоді здається, що ці труднощі та проблеми «затоплять нас водою» чи «спалять своїм полум’ям». Але не опускаймо тоді руки!!! Бо це не кінець! Не біжімо тоді до різних ворожок, екстрасенсів чи «чудотворців»! А щодуху мчімо на молитву до церкви, візьмімо міцно-міцно вервицю в руки і промовмо «Богородице Діво». Тільки тоді відчуємо і зрозуміємо, що Богородиця нас береже і охороняє Своїм Могутнім Покровом, що Вона провадить нас завжди до Свого Сина.


Щоб бути під Її Покровом, не потрібно багато: всього-на-всього взяти Її до себе, у ціле своє життя: у свою родину (щодня молитися всією сім’єю перед Її іконою), на своє робоче місце, у свій клас чи авдиторію, у лікарню (поставити там Її ікону), у свій щоденник, залікову книжку (щоби там завжди була іконка із зображенням Ісуса та Марії), у свою щоденну поїздку на працю чи навчання (можемо в дорозі молитися «Богородице Діво» чи інші молитви до Неї). Дозвольмо Їй провадити та оберігати нас. Дозвольмо Їй провадити нас до Її Сина і Нашого Господа Ісуса Христа.


Також навчімося від Неї бути охороною, підтримкою та захистом для наших ближніх, братів та сестер, яких ми зустрічаємо в нашому житті (підтримаймо та допоможімо вбогому, станьмо на захист тих, кого ображають, висміюють, осуджують, даймо добру корисну пораду).


Віддаймо себе під Її Покров словами Акафісту до Матері Божої Неустанної Помочі:


Вибрана Владичице і джерело Божої ласки! Ось ми, зібравшись, припадаємо з вірою до Твого преславного образу, де Ти повсякчасно уділяєш Свої благодаті. Бережи ж неустанним Твоїм покровом діток Твоїх, що віддали в Твої руки все своє життя та співають Тобі:


Радуйся, Благодатная, все уповання наше!


о. Ігор Безкостий, ЧНІ