Богородична духовність як таїнство співстраждання у житті блаженного владики Миколая Чарнецького.


Кожний редемпторист, як послідовник святого засновника Згромадження, у духовному житті чимало уваги приділяє набожності до Пресвятої Богородиці, яка є Покровителькою Згромадження та через чудотворну ікону якої редемптористи поширюють цю набожність серед вірних. Блаженний владика Миколай Чарнецький1 був одним із тих, в яких ця набожність проявилась в особливий спосіб і відіграла велику роль у його духовному житті.

На превеликий жаль, не збереглось жодних записів (проповіді, промови, статті і т.д.) владики Миколая, на підставі яким, можна було б дізнатись яку саме роль у духовному житті владика приділяв набожності до Богородиці. А не збереглось тих записів тому, що їх, по суті, і не було. Автор чи не першої біографії вл. Миколая Роман Бахталовський, роблячи певне порівняння Миколая Чарнецького та Йосифа Схрейверса2, зауважує, що на відміну від останнього: «Миколай нічого не пише, може одну-другу сторінку»3.

Що правда, в архівах все ж збереглись деякі матеріали, які допоможуть проаналізувати богородичну духовність у житті вл. Миколая. Цими документами є кілька його листів до різних осіб, а також занотовані реколекційні науки, які блаженний владика проповідував семінаристам Львівської Духовної Семінарії. Також допоміжним матеріалом послужать дві біографічні книги братів Бахталовських4.

Однак, перш ніж перейти до розгляду цих документів, через які до нас промовлятиме Миколай Чарнецький, слід приглянутись до його життя. Воно теж має що сказати. Адже із деяких життєвих фактів побачимо як на практиці зароджувалась та проявлялась богородична духовність у його житті.



продовження статті читайте тут.




[1] Миколай Чарнецький (14.12.1884-2.04.1959) після навчання у Римі отримав священичі свячення (2.10.1909) і став викладачем та духівником семінарії у м. Станіславів (тепер Івано-Франківськ). В 1919 р. вступив до редемптористів, склав перші обіти (16.09.1920). До хіротонії служив у наступних монастирях: Станіславів (1920-1922), Збоїска (1922-1926), Костопіль (1926-1927) та Ковель (1926-1931). 8 лютого 1931 р. отримав єпископські свячення та призначення Апостольським Візитатором для католиків східного обряду на Волині та Поліссі. 11 квітня 1945 р. арештований та засуджений до 5 років позбавлення волі та 3 років заслання. 9 вересня 1951 р. засуджений вдруге до 10 років позбавлення волі. Звільнений 19 липня 1956 р. Помер у Львові 2 квітня 1959 р. Папа Іван Павло ІІ проголосив вл. Миколая блаженним 27 червня 2001 р.

[2] Йосиф Схрейверс (19.12.1876-4.03.1945) був в числі перших редемптористів, які в 1913 р. прибули в Україну і заснували спільноту у східному обряді. З 1913 р. до 1933 р. о. Йосиф був спершу візитатором місії та віце-протоігуменом редемтпористів в Україні. Опісля в 1933-1935 рр. був протоігуменом Бельгійської Провінції. З 1935 р. і до своєї смерті був генеральним дорадником у Римі, де і помер.

[3] Бахталовський Р. Апостол з’єдинення наших часів. Львів: Добра книжка, 2001, с. 43-44.

[4] Степан Бахталовський (7.01.1889-29.22.1984) священичі свячення отримав у 21.07.1918 р. і того ж року вступив до редемптористів. В 1922 р. виїхав до Канади, де служив у різних монастирях. З 1939 р. до 1945 р. був віце-протоігуменом Йорктонської Віце-Провінції. Автор біографічної книги: Николай Чарнецький, ЧНІ, Єпископ-Ісповідник. Йорктон,: Друкарня Голосу Спасителя, 1980. Роман Бахталовський (21.10.1897-6.10.1985) в 1919 р., як студент станіславівської семінарії, вступив до редемптористів. 9 січня 1921 р. отримав священичі свячення. В 1922-1925 рр. разом із М. Чарнецький викладали у ювенаті в Збоїсках. З 1933 р. до 1937 р. служив на Волині. За радянської влади двічі відбував ув’язнення (1949-1955; 1968-1976 рр.). Вище цитовану книгу-спогади «Апостол з’єдинення наших часів» написав у 1965 р. На даний чай триває процес його беатифікації.