Продовжуючи велике діло Відкуплення

---

Закінчився у нашому Згромадженні рік редемптористичного місійного покликання, ініційований Генеральним урядом 9 листопада 2013 року – днем у якому 1732 року повстало велике діло святого Альфонса. Що ж це означає для Згромадження? Що то означає бути Редемптористом? Як зародилося Згромадження Редемптористів? Про це у статті далі…

Перша спільнота новозаснованого місійного Згромадження була заснована у далекому 1732 році на півдні Італії у містечку Скала. Альфонс удався із своїми товаришами до убогої хатини в Скалі, що стала колискою Згромадження Найсвятішого Відкупителя.

9 листопада під час заснування Згромадження були присутні отці: І. Маззіні, Мандаріні, Донато, Романо (канонік зі Скалі, сповідник сестер Найсвятішого Відкупителя), Цезар Спортеллі (був він досконалим взором місіонаря), брат Віт Курціо (перший брат-редемпторист), С. Тосквес (як і Альфонс був адвокатом). Власне, як то буває між людьми дуже часто, погляди на якусь конкретну справу розходяться. Не винятком стала і доленосна зустріч 9 листопада 1732 року у Скалі.

Ключову роль у заснуванні Згромадження відіграли, окрім вище перелічених осіб: єпископ Фалькоя та італійська монахиня Марія Челеста Кростароза.

Тома Фалькоя народився 1663 року в Неаполі. Вступив до Згромадження Pii Operarii («Побожних працівників»). Коли обійняв єпископський уряд, познайомився з сестрою Марією Челестою Кростарозою, що на той час була монахинею-кармеліткою. Альфонс перебував також у тісних контактах з Фалькоєю, якого називав своїм батьком. Святий Альфонс від дитинства вихований в послусі, протягом десяти років піддавався керівництву єпископа. Фалькоя, за його словами мав візію майбутнього місійного Згромадження, котре мав заснувати Альфонс. За його словами, Господь Бог показав йому гроно місіонерів над берегами Тибру в Римі. Він передрік, що: «Той інститут є ділом Божим і побачите, що розростеться, як трава на полі». Помер в опінії святості 20 квітня 1743 року.

1722 року вступила до монастиря 28-літня неаполітанка, сестра Марія Челеста Кростароза. Заки прийшла до Скалі, була вже вісім років монахинею-кармеліткою. Сестра Марія є засновницею контемплятивних-редемптористок та й водночас відомою містичкою, мала серію об’явлень щодо заснування нашого Згромадження. Померла в опінії святості 14 вересня 1755 року. Згідно Марії Челести Кростарози спільнота редемптористів має бути «пам’яткою» Відкупителя.

В жовтні 1731 року, Марія Челеста отримала від Бога об’явлення, цього разу про самого отця Альфонса. Бог дав їй зрозуміти, що повинен він стати засновником нового згромадження, яке б існувало за правилом подібним до сестер, але відданого праці місійній серед найубогіших.

Фактично Фалькою і Кростарозу можна вважати співзасновниками редемптористів, адже їхній вклад у заснування Редемптористів неоціненний.

Але повернімося до зустрічі 9 листопада 1732 року.

Сумно констатувати, але не минуло більше як чотири місяця, а вже всі товариші, крім одного (брата Віта Курція), покинули Альфонса. Я вже згадував про розбіжність у поглядах на завдання Згромадження. Наприклад, отець Мандаріні і Донато бачили майбутніх редемптористів у навчанні в школах. Звичайно, це розходилось з позицією Альфонса і Фалької з Кростарозою. Позиція Альфонса була чітка: майбутнє Згромадження має займатися працею над спасенням душ, особливо убогих і опущених, за допомогою апостольських місій і реколекцій проповідуючи і продовжуючи розпочате діло Ісуса Христа. Тому Мандаріні і Донато вирішили не залишатися в спільноті і з часом заснували Згромадження Найсвятішої Євхаристії (проіснувало до 1844 року). Вже 15 листопада 1732 року Альфонс склав обіт що ніколи не покине розпочатого діла. Тільки героїчні душі залишилися при Альфонсі: Сарнеллі, Россі, Маззіні і Спортеллі.

Яке ж бачення на покликання мали перші редемптористи? Які вимоги ставилися до майбутніх редемптористів?

Любов Божа – це підстава аскези святого Альфонса.

Фундатор редемптористів постійно жив прагненням рятування душ, тому через ціле своє життя багатьох допровадив до любові Господа Бога.

Святий Альфонс жадав, аби кожний його духовний син був святим. Святість для всіх, головна засада святого Альфонса.

«Треба вступати на те, щоби статись святим» (Альфонс до кандидата). У «Правдивому редемптористі» Альфонс пише, що хто хоче стати членом Згромадження Найсвятішого Ізбавителя повинен відірватися від всього, передусім від чотирьох речей: від вигод, від рідних, від власної шани і власної волі.

Від того, хто вже вступив до новіціяту, Альфонс вимагав щоби прагнув до святості. «Бог хоче нас усіх бачити під хрестом і кожен власний хрест повинен нести».

«Покликання від Бога походить, який знає своїх вибранців» (владика Фалькоя).

В правилах для новіціяту за 1925 р. про мету нашого Згромадження пише, що вона є подвійною: перша – освятити себе; друга – старатися про спасіння інших. Впринципі, як і колись так і сьогодні мета Редемптористів незмінна: продовжувати справу Великого Відкуплення…

Святий Альфонс хотів щоб члени його Згромадження в своїх домах віддавалися молитві, зосередженню, побожності і практикуванні чеснот; коли б виходили на апостольські праці, відправленні місії (продовження діла Відкуплення); водночас зазначаючи, що кожен хто вступає до Згромадження повинен розуміти, що наші доми не є семінаріями, ані школами, а монастирями до яких тільки ті можуть вступати, що хочуть витривати аж до смерті.

В одному із своїх численних праць, а саме «Правдивому редемптористі», святий засновник потішає своїх співбратів: «Я є сильно переконаний про те, що Господь Ісус приготував в Царстві небесному почесне місце для тих всіх, які помруть в Згромадженні».

Рік редемптористичного місійного покликання мав на меті наголосити на важливості покликання для редемптористів і до редемптористів. Звичайно, це не означає що дальше ми не будем молитися за покликання – Церква постійно молиться за покликання. Дана ініціатива була покликана до того щоб, показати молодим людям (а в майбутньому потенційним членам Згромадження) усю красу богопосвяченого життя і радість у бутті Христовим апостолом; а для наших парафіян і всіх добродіїв Згромадження додаткове заохочення до молитви за покликання.

Цікаво, що найбільше покликань редемптористи мають в регіоні Південно-Східної Азії (зокрема В’єтнам). На жаль, в Європі, яку оповив густий туман секуляризації, редемптористи не мають багато покликань. Наприклад, тільки на батьківщині редемптористів в Італії, на цей рік з двох провінцій є лише 2 кандидати! Але радує те, поки що в Східній Європі, хоч не багато – проте стабільно є покликання (мова йде про Польщу, Словаччину, Україну).

Згідно заповіту святого Альфонса Згромадження існуватиме до кінця світу, але в яких частинах світу і країнах, це відомо тільки одному Богові. Як казав святий Альфонс, Згромадження є справою Ісуса Христа, тому віримо і надіємося, що наше майбутнє в Господніх руках.

Пресвята Непорочна Діво, Богородице Марія, покровителько нашого Згромадження молися про святі і ревні редемптористичні покликання!

бр. Назарій Ланько, редемпторист