Велике у Нього відкуплення ... Пс.129
Найпопулярніше
Брат Віто Курціо – образ правдивого брата-редемпториста
Святий Альфонс Лігуорі, засновуючи у 1732 року спільноту редемптористів, мав на меті об’єднати людей щирої віри і палкої любові до Бога, які б були готові віддати своє життя ділу великого Відкуплення. Одним з таким особистостей був Віто Курціо – перший брат-редемпторист в Згромадженні. Брат Віто є тим, хто не зрадив Альфонса і, попри те, що перша спільнота місіонерів «розвалилася», він залишився вірним покликанню аж до смерті.
Віто Курціо народився в Аквавіва (в єпархії Барі, Італія) у 1706 року в заможній родині. Один з його братів був лікарем, а інший – каноніком в коледжі рідного міста.
Незважаючи на добре виховання, Віто забуває про Бога, і живе світським життям – захоплюється зброєю і змаганнями на шаблях. Один з поєдинків мало не відібрав йому життя. Після того він залишив місто Просіда, де він був скарбником маркіза Васто. Віто направився в Неаполь і працював у будинку Цезара Спортеллі (майбутнього редемпториста), який був агентом маркіза.
Одного разу Віто приснився сон. Здавалось йому, що стоїть у підніжжі високої гори, на яку сходило багато священиків. Він захотів вийти також на цю гору, однак всі старання були даремні. Нарешті, один з отців простягнув Віто руку і допоміг піднятись на вершину гори. Віто не знав, що воно могло означати. У той самий день, він зустрів Альфонса, якого ніколи не зустрічав, на вулиці Неаполя. Як тільки побачив, сказав до свого друга: «Дивися Цезаре, це той священик, який уві сні мені допоміг». На це Спортеллі йому відповів, що це отець Альфонс Лігуорі, який має намір зібрати отців, щоб заснувати місійне згромадження. На Віто це справило таке враження, що він вирішує прийти до Згромадження; бо був упевнений, що Бог покликав його туди через сон.
З життєпису св. Альфонса, автором якого є слуга Божий отець Бернард Лубєнський, дізнаємося, що Віто як кандидат на простого брата прибув до Скалі з Неаполя 18 листопада 1732 року
Одним з перших обов’язків брата було прислуговування до столу. Для молодого шляхтича це було обурливим і зневажливим обов’язком. Та тоді, коли він побачив як святий Альфонс допомагає йому мити посуду та прислуговувати братам в часі трепази – брат Віто був вражений тим, і розпочав згодом покірно виконувтаи свій обов’язок.
Живучи в монастирі Віто ревно виконував монастирське правило, яке написав св. Альфонс спеціально для братів. Віто будучи запалений ревністю свого «батька» Альфонса, на перше місце ставив чесноту послуху. «Ми повинні передусім робити те, що послух поставить перед нами» - говорив брат. Послух став його улюбленою чеснотою, як вважав Віто у ньому сутність християнського життя. Він говорив, що брат повинен нагадувати дзвін на шиї корови, який ніколи не дзвонить, якщо вона не рухається. Так само брат, ніколи не повинен щось робити, якщо не накаже йому це святий послух. Брат Курціо був мучеником цієї чесноти.
Одного разу, коли Віто прибирав найбруднішу частину монастиря, один з отців проходивши мимохідь, сказав: «Що за неприємний запах є тут, брате Віто!». «О, наскільки гірше воно пахне в пеклі!» - , відповів він.
Наслідуючи св. Альфонса в почитанні Пресвятої Богородиці, брат Віто постив на хлібі і воді по суботах на честь Марії, він робив це навіть під час місії. Молодим особам, які приходили до монастиря і прагнули наслідувати Ісуса Христа, св. Альфонс, як мудрий духовний отець, радив передусім дотримуватися двох речей: послух і радісне зношення упокорень. Як подають нам біографи бр. Віто – він ніколи виправдовувався, коли йому дорікали.
Своїм богопосвяченим життям у редемптористів Віто Курціо дійшов до вершини святості, до тої святості до якої його кликав Господь. Ось слова отця Маззіні про брата Віто, які підтверджують нам це: «Своїм життям показав, на чому полягає досконалість брата в Згромадженні, метою якого є вчинити своїх членів живою копією Ісуса Христа».
Помер Віто Курціо у суботу 18 вересня 1745 року.
Брату Віто вдалося, з поміччю Божої благодаті, втілити заклик святого Альфонса до кожного хто вступав до Згромадження: «Треба вступати щоб жити і померти як святий».
На сьогодні мощі (череп) преподобного брата спочивають у домі Анастазіо у Скалі (Італія), де проживала перша спільнота редемптористів.
Брат Віто Курціо є втіленням власної духовності брата-редемпториста і гідним прикладом наслідування для кожного редемпториста, зокрема брата.
бр. Назарій Ланько, редемпторист
