Маловідомі факти з історії Львівської Провінції Згромадження редемптористів

Історія редемптористів в Україні є мало досліджена. Незважаючи на не мале число курсових і дипломних різних наукових інституцій та особистих досліджень самих редемптористів. Це пов’язано в певній мірі із втратою монастирського архіву. Втрачений архів не повернути, але можна наповнити його сумісними матеріалами із інших редемптористичних, державних чи приватних архівів. Ця клопітка робота триває вже досить довго, практично із початку ’90-их років. Ці матеріали відкривають цікаві факти, деякими із них хочу поділитись у цій доповіді. 

Майже три роки велися переговори між митр. Андреям та о. архімандритом Патріціо щодо заснування монастиря редемптористів у Галичині. Отець Архимандрит разом із своїм урядом довго вивчали релігійну та політично-національну ситуацію на даній території. Його два помічники у цьому ділі – отець Ахіль Деляре, перший редемпторист східного обряду, та отець Каміль Ван де Стен, в той час бельгійський протоігумен – особисто відвідували Галичину для цього. Коли ж 11 травня 1913 р. Генеральний Уряд прийняв рішення заснувати монастир східного обряду в Галичині, то перша група редемптористів отримала три важливі вказівки:

1. В Галичині дуже напружена політично-національна ситуація між двома народами: поляками і українцями – редемптористам забороняється втручатися в політику на будь-якому рівні.

2. Вже від давно в церковному колі ведеться жвава дискусія щодо впровадження целібату. Оскільки редемптористи через місійне служіння будуть часто стикатися із єпархіальним духовенством та вірними, то їм забороняється виступати за, чи проти одруженого духовенства.

3. Ще більшою дискусією є обрядове питання: очищення обряду від латинізації, або ще більше уподібнення східного обряду до латинського. Редемптористам забороняється займати ту, чи іншу позицію. В даному питанні вони мають бути послушними місцевому єпископові. 

Весь текст доповіді читайте тут.