18 червня 2016 р. в місті Фоджа, що на півдні Італії, відбудеться довгоочікувана беатифікація Преподобної Слуги Божої Марії Челести Кростарози (1696-1755), італійської містички і засновниці Контемплятивного Монастиря Найсвятішого Ізбавителя (Сестер Редемптористок). Ця подія є великою радістю для цілої редемптористичної родини.
Сестра Марія Челесте (в миру Анна Марія) Лаґоніґро, вже від сьомого року життя страждала від рецидиву захворювання вуха, болю, а також гнійного виділення, що в описі лікаря, доктора Елія Альбанезе, було поставлено діагноз - хронічний гнійний середній отит (хронічний мезотимпаніт) середнього вуха, з постійною перфорацією барабанної перетинки і зниженою чутливістю слуху. Хвороба розвивалася протягом 10 років, в тій чи іншій стадії загострень , то знову при лагіднішому її перебігу. Однак слух поступово погіршувався. В тому часі Анна Марія була піддана медичному лікуванню, яке не приносило будь-якого поліпшення. Пацієнтка скаржилася на біль вуха, часто мала температуру, а її наслідком було виділення з вуха, аналогічне порожнині носа. Хвороба Анни Марії очевидно назначила її інвалідністю, хоч не становила загрози для її життя. Від семи до вісімнадцяти років життя, завжди відчувала біль вуха і зменшувалась здатність чути.
Приятелька родини говорить про це так: “Сестра Марія Челесте Лаґоніґро вже як дитина почала терпіти на біль у вухах, особливо лівого вуха. Пам’ятаю дуже добре, як дівчинка носила в руці хустинку, щоб витерти ніс і вуха, тому що з вуха завжди виходило гноєвиділення, а з носа слиз. А коли я хотіла їй щось сказати, мусіла говорити голосно до правого вуха. Знала, що Анну Марію лікував доктор Елія Албанезе і що ця хвороба називається хронічним гнійним запаленням середнього вуха”.
В медичній практиці, такі недуги, особливо в гострій фазі, на загал усувається шляхом хірургічного втручання.
Знаємо, що хвороба сестри Марії Челесте Лаґоніґро почалася, коли вона була ще в домі батьків і тривала надалі після її вступу до монастиря Найсвятішого Ізбавителя (монахинь редемптористок в Фоджа), який заснувала Преподобна Слуга Божа Марія Челесте Кростароза.
Кілька днів після облечин Анни Марії, які відбулися 8 вересня 1955 року, святкували двохсотліття від дня смерті Слуги Божої. З цієї нагоди, нетлінні мощі Засновниці перевезли з костелу св. Домініка до монастиря редемптористок і помістили в капітулярі. 13 вересня біля 19.00год. ціла спільнота зібралася біля її мощей. Також була з ними с. Марія Челесте Лаґоніґро, яка була хвора. Вона сама, вже віддавна просила допомоги Матері Засновниці, а того дня ще ревніше благала її за ласку зцілення. В цій молитві підтримали її також інші сестри. Одна з них, мотивована глибокою вірою, потягнула хвору до раки з мощами Слуги Божої і помогла їй оперти хворе вухо і цілу голову на груди Засновниці.
Сама оздоровлена так розповідає про цю щасливу подію:
“Я страждала від болю вух ще з раннього дитинства. Стан мого здоров’я мобілізував до витривалої і гарячої молитви за заступництвом Преподобної Матері Кростарози не тільки мене, але також мою маму і моїх співсестер. 13 вересня 1955 року о 19.00 год. після канонічного розпізнання тіла М. Челесте Кростароза в монастирському капітулярі, до якого була також запрошена я, будучи ще новичкою, а також дві кандидатки, с. М. Анджела і с. М. Паоля. Раптом я відчула, як сестра, що опікувалася хворими, с. М. Джованна Арборе взяла мене за плечі і поклала мою хвору голову на груди Матері Челесте, перед тим, як закрили і запечатали раку. Коли моя голова і хворе вухо діткнулося тіла Преподобної Матері, я відчула велике полегшення і відразу почула голоси сестер присутніх у капітулярі. Відразу з’явилася в мене впевненість, що сталося чудо, що я отримала велику благодать. Наступного дня в ранці, 14 вересня, в той же день, в якому ми святкували двохсотліття від дня смерті Матері Кростарози, пробудившись помітила, що мої вуха є повністю сухі і здорові. Бездоганно чула биття дзвону, який будив спільноту і запрошував на молитву. До цього часу, кожного ранку одна з сестер приходила і термосила мене, щоб пробудити. З того часу запалення вуха (отит) або будь-які інші проблеми пов’язані із слухом ніколи вже не повторилися, навіть під час різних інфекцій чи простуд”.
Члени родини і сестри зі спільноти одностайно підтвердили розповідь оздоровленої.
4 січня 1987р. відкрито в єпархії Фоджа процес super miro, який досліджував правдивість зцілення с. Марії Челести Лаґоніґро. Після його успішного завершення в липні 1987р. документація була направлена в Рим до Конгрегації з канонізації святих. Справа була розглянута Конгрегацією після оголошення декрету героїчності чеснот Слуги Божої Марії Челести Кростароза, який був виданий 3 червня 2013 року.
19 лютого 2015 р. медичні експерти Конгрегації з канонізації святих одноголосно постановили, що зцілення було негайне, повне, цілковите, тривале, якого з наукової точки зору не можна пояснити. 9 червня 2015 р. конгрес богословів цієї ж Конгрегації одностайно висловив позитивну думку про те, що зцілення довершилося через заступництво Преподобної Марії Челести Кростарози. 3 листопада 2015 р. “звичайні” (щорічні) збори кардиналів і єпископів, які належать до цієї Конгрегації, одноголосно підтвердили ствердну думку богословів радників і медичних експертів.
14 грудня 2015 р. папа Франциск уповажнив префекта Конгрегнації до оголошення декрету про визнання чуда через заступництво Преподобної Марії Челести Кростарози, відкриваючи шлях для святкування обряду беатифікації, яка відбудеться в місті Фоджа 18 червня 2016 р.
На кінець варто додати, що мощі вже незабаром Блаженної Марії Челести Кростарози збереглися нетлінними і тепер спочивають в монастирі сестер редемптористок в Фоджа.