Зіслання Святого Духа


Ів. 7, 37-52; 8, 12
По їхніх плодах, отже, пізнаєте їх

Коли ми чуємо чи говоримо про Святого Духа, то його особа часто постає перед нами, як щось таємниче і загадкове, до кінця незнане. Нам трудно ототожнити Його з якоюсь конкретною особою, людським образом. Нам легко уявити собі особу Христа чи Богородиці, котрі, як ми, мали людське тіло і їх реальний людський образ ми пізнаємо на іконах. Про особу Святого Духа ми найчастіше знаємо із символічних зображень, представлених на іконах у вигляді голуба чи вогню, чи вирізьблених в іконостасі, на престолі.

І хоч нам неможливо безпосередньо побачити, пізнати особу Святого Духа, Його конкретний образ, ми можемо все ж відчути Його присутність у житті. Одного разу Ісус сказав до апостолів такі слова: „По їхніх плодах, отже, пізнаєте їх” (Мт. 7, 20). І так, як дух людини ми пізнаємо по її вчинках, так само присутність і дію Святого Духа у нашому житті ми можемо пізнати, відчути по Його плодах. Пригадаймо собі плоди Святого Духа, які перераховує апостол Павло: „А плід Духа: любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброта, вірність, тихість, здержливість” (Гал.5, 22-23).

Коли ми бачимо ці плоди у собі, по них ми можемо зорієнтуватися і переконатися, що Дух Святий справді є з нами і допомагає нам, духовно підтримує, захищає нас, надихає до сміливих і добрих вчинків. Одного разу Ісус Христос пояснив апостолам дію Святого Духа таким словами: „Коли вас поведуть у синагоги, до урядів та до влади, не клопочіться тим, як або що маєте казати, бо Дух Святий навчить вас тієї години, що треба говорити” (Лк. 12, 12). „Не ви бо будете говорити, а Дух Отця вашого в вас говоритиме” (Мт. 10, 20).

Як описує Апостол Лука, Святий Дух зійшов на апостолів з неба у вигляді символів: шуму вітру і в подобі вогненних язиків. „Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. І з'явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них” (Ді. 2, 2-3).

Яке значення такого явища? Шум вітру означає силу, бурю, грозу. Після грози легко дихається – вона очищує повітря. Подібно і Святий Дух духовно очищує людину, підготовляє людину до співпраці з Ним, робить її чуйною до діяння Божої ласки, очищує розум і серце від гріха. Таким чином Святий Дух очищує Містичне тіло Христа - Святу Церкву.

Святий Дух являється також у вигляді вогню. Вогонь – це знак Божества й очищення, образ величності й святості. Через символ вогню Святий Дух тим самим об’являє, що Він є Третьою Особою Божою, рівний Отцю і Сину. Вогонь дає світло, тепло, а особливо очищує і гартує залізо. Подібним чином під час таїнства хрещення, миропомазання, покаяння й Євхаристії Святий Дух просвітлює нас, духовно зігріває, очищує і загартовує нас, робить нас готовими бути добрими і вірними послідовниками Господа нашого Ісуса Христа.

Під час гонінь у Середній Азії один з християн гірко плакав, що не витримає переслідувань, терпінь і зречеться Господа Ісуса Христа. Він пробував узяти в руку розпечене залізо, але потім місяць ходив з покаліченою рукою. Пробував бити себе прутом, але відчував, що не може перенести побоїв. Гірка думка про те, що не перенесе катувань, постійно гнітила його. Аж одному з його друзів ангел послав думку: „Нехай не турбується. Людина немічна, але в час терпінь на християн, що просять у Бога допомоги, сходить Святий Дух. Коли людина наповнюється Святим Духом, то до неї приходить мужність, кріпость, розсудливість та мудрість, які допоможуть перенести терпіння”.

Справді, коли деспоти добралися до їхнього містечка, усі християни мали силу перенести терпіння і не зреклися Христа.

Зіслання Святого Духа, це не тільки далека історична подія, але це дійсність, котра відбувається також і сьогодні. Дух Святий продовжує сходити у своїх дарах на членів Церкви, зміцнює і провадить її у земному житті до неба. Коли відчуваємо потребу певних дарів: миру, любові, спокою, здоров’я - звертаймося, молімося до Святого Духа, скарбниці дарів, просімо Христа про світло Святого Духа у житті, щоб торжество Зіслання Святого Духа не було лише чудовою історією, а реальною дійсністю. Хай він нас наповнює своїми дарами, очищує, просвітлює, зміцнює, щоб з його допомогою ми могли легко долати труднощі життя, перемагати гріхи і спокуси, свідчити у світі свою віру і любов до Христа, і так, як апостоли, вкінці славно увійти в Царство Небесне.

о. Михайло Чижович, редемпторист