Святий Миколай Чудотворець


Лк. 6, 17-23
Я прийшов служити і віддати своє життя


Дорогі брати і сестри! Сьогодні вшановуємо видатного святого Христової Церкви – Миколая-Чудотворця, ім’я якого стало відомим по всьому світі, котрого шанують православні і католики, протестанти та інші релігійні громади.

Що ж спонукує людей різних національностей і віросповідань до плекання такої великої пошани до цього святця? Чому Він став всесвітнім святим? І відповідь є проста: бо до кінця сповнив Христову заповідь любові. Усе його життя було сповнене великою любов’ю і милосердям до іншої людини та бажанням послужити їй за прикладом Ісуса Христа. Святитель Миколай – це справді втілення правдивої любові до ближнього, бо Він навчав і любив не тільки словом, але й власним прикладом. Власне за те весь світ вшановує його ім’я вже понад півтори тисячі літ.

Популярність святого Миколая завдячуємо передусім його доброму вихованню, яке вклали в нього батьки. Вони дбайливо виховали свого сина у глибокому християнському дусі і дали хорошу освіту. З любові до Бога у святого Миколая зродилося велике милосердя до ближніх.

Коли говоримо про святого Миколая, ми пов’язуємо його особу з матеріальною допомогою бідним. Але це властиво плід його святості. Основною рисою святості і популярності святого Миколая є його відкритість на Бога і потреби бідних людей, та готовність допомогти убогим, скривдженим. Багатство, яке Він успадкував від своїх батьків, святий не вважав своєю власністю, а добром, що належить усім бідним і потребуючим.

Святий Миколай не чекав, щоб людина, яка щось потребує, прийшла до нього і просила допомоги, а сам шукав бідних, щоб їм допомогти. А робив це переважно так, що ті навіть не знали, хто є їхнім доброчинцем. Такою поведінкою Він досконало виконав слова Святого Євангелія: „Бо Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служили, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох” (Мк. 10, 45), „Ти ж, коли даєш милостиню, нехай твоя ліва рука не знає, що робить твоя права: щоб твоя милостиня була таємна, і Отець твій, що бачить таємне, воздасть тобі” (Мт. 6, 3). Так сповнив слова Христові: „Уважайте добре, щоб ви не чинили ваших добрих учинків перед людьми, які б вас бачили, а то не матимете нагороди в Отця вашого, що на небі” (Мт. 6, 1).

Бути милостивим – це необхідна умова для входження до Царства Небесного: почуття милосердя повинно зближувати мене, як милосердного самарянина (пор. Лк. 10, 30-37) з людиною, яку зустрічаю на життєвій дорозі у біді.

Як добрий пастир, святий Миколай ревно працював над спасінням своїх вірних, а також з любов’ю допомагав їм у всіх потребах, часто навіть чудесним способом. Він пожертвував все своє життя на славу Божу і на служіння ближнім. Своєю жертовністю він був для всіх доброчинцем і помічником. Промені світла святості святого Миколая продовжують освічувати світ, що потонув у шуканні матеріальної вигоди та безтурботного життя. А тих, хто несе поміч, люди часто позбавляють слова вдячності, доброго імені.

Святий Миколай є і надалі взірцем доброчинності і милосердя. Ми маємо бідних навколо себе, вони не вимагають від нас надзвичайних датків, кожна особа із своєї волі може покласти їм копійчину, а Господь буде милосердним до них. Коли маємо можливість брати участь у різних збірках, котрі проводять у Церкві і мають благородні цілі, ми повинні давати милостиню радо і робити це з любов’ю до ближніх і до Христа, вкладати в це своє добре серце.

Одного теплого літнього дня люди купалися в морі. Раптом зірвався сильний вітер, піднялися великі хвилі. Всі, хто був у воді, втекли швиденько на берег, лише одна дівчина не змогла вибратись на берег і почала тонути. Її батьки у розпачі кричали, просячи порятунку, і обіцяли великі гроші тому, хто врятує їхню доньку. Один молоденький юнак стрибнув у воду, ризикуючи своїм життям, урятував життя дівчини. Коли вони були вже на березі, батько запитав хлопця: „Що ти хочеш за те, що врятував життя моїй доньці? Скільки тобі заплатити? Хочеш, я подарую тобі будинок?” Тоді донька, яка стояла поряд, вигукнула: „Цього замало, тато, я подарую йому своє серце!”

Хай приклад святого отця Миколая зажди пригадує нам, що наша любов до Бога має вчинити нас відкритими на потреби ближніх, служить нам для того, щоб придбати собі нашими невеликими милостинями правдивого Божого духа та відпущення гріхів. Святий отче, Миколаю, молися до Господа за нас та випроси нам щедрого і жертовного серця! Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист