Неділя 3-тя по Зісланні Святого Духа

---

Мт. 6, 22-33
Не турбуйтесь, кажучи, що будемо їсти

Ісус Христос, покликавши своїх апостолів продовжувати Його діло спасіння на землі, таким чином запрошує кожного з нас бути свідком віри і любові в Нього, Його присутності у світі, а також обрати Його своїм провідником до неба. Таким є значення слів Христа „Іди за мною”, якими Він звернувся до майбутніх апостолів на березі озера і звертається сьогодні до кожного з нас.

Ісус Христос, покликавши апостолів іти за Ним, кличе кожного з нас іти за Ним, пропонує кожному з нас обрати Його основою свого життя і щастя.

Євангеліє цієї неділі складається з трьох основних думок. Ісус говорить про духовне світло, про вірність Богу і надзвичайну турботу Бога про життя кожної людини. Однак всі ці три різні думки мають одну спільну мету – довіритися Богу.

Словами Євангелії цієї неділі Христос пропонує кожному з нас у пошуках щастя і дороги до неба довіритися Йому, обрати Його своїм надійним провідником до вічного життя.

У духовному житті не достатньо звертатися у молитві до Бога про поміч, підтримку, щоб лише зміцнити свої власні людські сили. Правдивий християнин не повинен жодної надії у житті покладати на свої сили, а всю надію і довір’я покладати в Бозі, все творити і переживати з Богом – і радість, і смуток, як написав про це апостол Павло у листі до Римлян: „Радуйтеся з тими, що радуються; плачте з тими, що плачуть” (Рм. 12, 15).

Сьогодні у світі є багато людей охрещених, релігійних, віруючих, але не всі віруючі, навіть побожні християни, довіряють Богу. Вони не моляться до Бога, або рідко моляться. А якщо й моляться, то сумніваються у силі молитви, бувають невитривалі у молитві, якщо Бог не задовольняє їхніх бажань, тобто не вміють годитися вповні з Божою волею.

Довір’я, це важливий плід віри. Від міри довір’я людини Богові, тобто повної згоди з Божою волею, залежить успіх її молитов. Довіритися Богові, це бути готовим прийняти Божу волю, тобто Божий спосіб вирішення наших справ, з якими звертаємось до нього у молитві. Яка ж є різниця між вірою і довір’ям Богу?

Два близькі товариші любили часто разом подорожувати на велосипедах. Одного разу вони вирушили на велосипедах у подорож в гори. Та в один момент їм довелося подолати ущелину між горами. Перший, як досвідчений велосипедист і мандрівник, сказав до другого, що зможе вирішити цю проблему. Він перекинув канат з однієї гори на другу і запитав свого товариша: „Чи віриш, що я проїду по цьому канату на другий бік гори?” „Так, вірю”, - відповів другий товариш. „Якщо віриш, тоді сідай разом зі мною на велосипед і переїдемо разом на другу сторону ущелини”.

Подібно є у нашому житті. Багато людей вірять в Бога, що він є, моляться до нього, та не завжди довіряють йому, бо не хочуть згодитися з його волею, Довіряти, це іти беззастережно за прикладом іншої особи, уважно прислухатися до її порад, знаючи, що вона бажає нам тільки добра, впевнено і безпечно провадить мене до мети.

Не турбуватися про їжу, як каже Христос, не означає не працювати, а співпрацювати з Богом, Його ласкою і ставити добро душі перед добром тіла. Хай довір’я Богові стане для нас надійним і безпечним провідником у дорозі до вічного життя.

о. Михайло Чижович, редемпторист