Преображення Господа нашого Ісуса Христа

---

Мт 17, 1-9
Господи, добре нам тут бути

Торжественне свято Преображення Господнього збирає нас у храмі на Святій Літургії, щоб просвітити нас Словом Божим і зміцнити Святим Причастям.

Вже сама назва свята – Преображення, вказує на його практичну користь для нас. Кожного з нас наповнює нестримне бажання практичної зміни, преображення якості нашого життя. У ці останні роки світової кризи ми чуємо багато обіцянок від керівників держави про заходи щодо подолання кризи і підвищення рівня життя в державі, але реальних змін ніхто не відчуває. І тут актуальними залишаються слова Христа: „З повноти бо серця уста промовляють” (Мт. 12, 34). Людина може багато доброго говорити і обіцяти, але життя буде далі таким самим, залишиться панувати неправда, несправедливість, якщо її обіцянки не будуть виходити з щирого серця. Особа буває одна на зовні, а зовсім інша в душі, коли нею керує самолюбство, пристрасть до грошей, особиста вигода, достаток. Бо те, чим наповнена душа людини, проявляється у її вчинках.

Одна історія розповідає про хитрого корчмаря, який одного дня помістив на стіні свого бару оголошення: „Завтра пиво безплатне”. Його клієнти, коли це побачили, домовилися і наступного дня всі прийшли до корчми. Корчмар щедро їх гостив, а відтак пішов збирати гроші. А вони кажуть: „Ми читали”. „Що ви читали?” – перепитав корчмар. І вони вийшли перед корчмою та й показують: „Бачиш, що написано: завтра пиво безплатне”. А корчмар відповів: „Так, то завтра, а сьогодні платіть!”

Подія преображення Ісуса Христа на Таворі вказує нам шлях до зміни життя. Вона пригадує нам важливу істину, що будь-які зовнішні зміни в особистому житті, у родині, суспільстві починаються у душі людини, у зміні способу мислення, наверненні серця до Бога. Лише тоді, коли людина під впливом світла Божої ласки зрозуміє, що земне життя є короткочасне, швидко проминає, і нічого з того, що здобула на землі, душа не забере з собою до вічності, крім добрих вчинків, тоді вона почне інакше ставитися до життя, до інших людей.

Прикладом подібної переміни є апостол Петро. Будучи свідком Преображення Спасителя на горі Тавор, він сказав відомі слова: „Господи, добре нам тут бути” (Мт. 17, 4). Ці слова були не лише виявом його почуттів, які пробудило в нього світло Божества Ісуса Христа, яке випромінювала його особа, але знаком його внутрішньої переміни. Це світло Божества Спасителя діткнуло найперше його душу і розум. Зауважмо, що Петро не каже, Господи, приємно нам тут перебувати, а каже, добре нам тут бути. Слова апостола Петра були виявом особливого, блаженного стану його душі, який вона відчула, побачивши преображеного Христа, чого раніше Петро не переживав.

Коли серце людини буде відкрите на світло Божої ласки, тоді це світло зможе преображати нас самих і наше життя, стосунки з людьми, тоді кожен з нас зможе сказати, як апостол Петро – Господи, добре нам, щасливо бути і жити з тобою.

о. Михайло Чижович, редемпторист