Неділя 19-та по Зісланні Святого Духа

---

Лк. 6, 31-36        
Любіть ворогів ваших і будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний

Словами сьогоднішнього Євангелія Христос ставить перед нами, можливо, найважче завдання у духовному житті – любити своїх ворогів і тим самим навчитися долати найважчу життєву трудність у дорозі до Бога. Любов ворогів продовжує тему минулої неділі про чудесний улов риби апостолами. Виконавши прохання Ісуса, закинути сіті на глибінь, апостоли подолали цим певний бар’єр у собі - самовпевненість і довірилися Христові, Його волі і за це отримали чудо великого улову риби. Завдяки Христові, їхня праця отримала великий успіх. Наукою про любов ворогів Ісус Христос хоче навчити нас долати не лише зовнішні життєві труднощі, а й труднощі внутрішні, духовні, моральні, щоб наша дорога любові до Бога завжди була простора і вільна від різних перешкод.

Коли ми чуємо про любов ворогів, то нам приходять на думку певні особи, зокрема ті, котрі нас сильно скривдили в житті, завдали нам глибоку моральну рану, душевний біль, зробили якусь шкоду. Однак поняття ворогів не зводиться тільки до осіб. Нашими ворогами бувають різні життєві речі, ситуації, а навіть ми самі – наш характер, недосконалості, все, що порушує наш душевний спокій, не відповідає нашим бажанням і потребам:

- незгода із життєвою долею. Якщо, наприклад, комусь не вдалося вчасно вийти заміж чи одружитися, тоді така особа готова одружитися з любою особою, щоб тільки не бути самому у житті.

- проблеми зі здоров’ям, хвороби. Деякі особи дуже бояться будь-якої хвороби і стараються всіма способами захистити себе від них. А коли хтось все ж захворіє, то старається якнайшвидше вилікуватися, щоб не думати про хворобу, а могти здійснювати свої життєві плани. Але для декого хвороба буває цінним духовним ліком, школою Божої мудрості. Іноді хвороба може набагато сильніше промовити до людини, значно глибше діткнути її душу, ніж слова, поради, повчання близьких осіб.

- труднощі у житті, на роботі, різні невдачі. Дехто хоче бачити своє життя тільки в розових кольорах, вистелене тільки самими успіхами. А якщо трапляються якісь труднощі, помилки, тоді особа вживає всі можливі заходи і зусилля, щоб усунути, виправити їх і могти впевнено почувати себе: це може бути в когось, але не в мене.

- брак грошей, відсутність певних речей дуже хвилює окремих осіб. Вони бояться, щоб їхнє матеріальне становище не відрізнялося від становища інших людей, навіть вороже сприймають такий стан. Як то так, вони маю те чи інше, а я не маю. Тому прикладають всіх зусиль, тяжко працюють, щоб заробити гроші і купити ту чи іншу річ, навіть якщо вона і не потрібна, щоб лише не відрізнятися від інших людей.

- болючі упокорення, зневаги. Є такі типи осіб, котрі хочуть чути тільки добрі слова про себе, а будь-яку критику на свою адресу сприймають надзвичайно вороже, як смертельну загрозу для себе, велику трагедію свого життя.

Все це дане нам Богом для того, щоб випробовувати і удосконалювати нашу любов до Бога, щоб запорукою щастя були не лише наші людські старання, а надія на Бога, послух його волі. Тому у духовному житті існують такі чесноти, як покора і терпеливість, лагідність і милосердя, та інші, котрі мають допомагати нам прокладати дорогу до Бога. Бо Божа любов, це не тільки щось добре і приємне. Правдива любов має багато рис, проявів у житті, як покора і терпеливість, лагідність і милосердя, та інші. І навпаки, коли хтось покірно приймає різні життєві труднощі, зносить їх терпеливо, в дусі лагідності і милосердя, цим самим виявляє любов до Бога, до ближніх і до себе самого.

Отже, любити своїх ворогів, це бачити у різних життєвих ситуаціях нагоду для освячення, здобування Божої ласки і любові, зближення до Бога.

Одного разу невіруюча господиня із насмішкою запитала свою прачку, чи буде вона прати для неї білизну і на Небі? А прачка, як віруюча людина, відповіла їй: „Нехай пані не відкладає це аж до вічності, а краще вже тепер подбає про чисту одіж, щоб увійти до Неба чистою, бо у Святому Писанні написано є, що до Неба не увійде ніщо нечисте”. Пані лише язика прикусила. Бо із цієї відповіді вона зрозуміла, що існує нечистота не тільки тілесна, а й духовна, і також, що не увійде до Неба, якщо не покається, не очиститься з гріхів. Отак насмішка обернулась повчанням для неї самої.

Якщо ми правдиві християни, чи вміємо ми любити наших ворогів – хвороби, труднощі, убогість і т.д.? Наскільки досконалою є наша любов до Бога, тобто терпелива, покірна, лагідна, милосердна, щоб різні труднощі життя не поборювати за всяку ціну, а вміти використати їх для свого добра, щоб у всіх обставинах життя бачити дію Бога, нагоду для постійного духовного зросту, освячення і спасіння.

о. Михайло Чижович, редемпторист