Неділя 23-та по Зісланні Святого Духа

---

Лк. 8, 26-39
Тоді все населення герасинської округи почало його просити, щоб відійшов від них

Подія оздоровлення Ісусом Христом герасинського біснуватого, про яку розповідає сьогоднішнє Євангеліє, є ще одним свідченням того, що стається з людиною, якщо вона недбало ставиться до Божого слова, Божого закону. Своєю недбалістю чи байдужістю, вона наражає себе не тільки на терпіння у вічності, як це ми бачили в притчі про багача і Лазаря, але стаючи невільником гріха, зазнає різні терпіння вже тут на землі через сильний вплив злих сил. А все це є плодом і наслідком черствості людського серця на Божий голос, який промовляє до нас і кличе до щасливого життя словами Святого Писання.

Прикладом негативних наслідків легковажного ставлення до Божого закону є герасинський біснуватий, якого опанували злі духи. Бо становище, в якому опинився біснуватий, є наслідком поведінки герасинців, котрі злегковажили приписом закону Мойсея, не розводити свиней і не споживати їхнього м’яса. Однак основна суть провини герасинців є не в самому порушенні припису Мойсея, а в тому, що, вони злегковажили Божу настанову, поставили тілесну вигоду і насолоду, отриману від споживання м’яса свиней, вище від Бога, зрадили вірність Богові, і таким чином втратили його опіку та стали невільниками злого духа. А прикладом цього став біснуватий чоловік, мешканець їхнього краю.

У сьогоднішньому Євангелії варто звернути увагу на дві речі: поведінка біснуватого і поведінка герасинців, в яких можемо знайти важливу науку для свого духовного життя.

Історія оздоровлення біснуватого має одну особливість, що Ісус негайно відповів на звернення цього чоловіка і оздоровив його своїм милосердям, звільнивши від злих духів, без додаткових умов. Подібно Ісус Христос готовий визволити кожного з найважчої проблеми, хто з відкритим серцем звернеться до Нього і довіриться Йому.

Подія біля Герасину показує також два стани душі, два способи ставлення людини до Божої ласки і милосердя: відкритої на Божу ласку, яку представляє біснуватий чоловік, і черствої на різні прояви Божого милосердя, як це бачимо в поведінці герасинців, котрі попросили Ісуса Христа відійти з їхніх околиць через загибель свиней, яка сталася внаслідок оздоровлення Ісусом Христом їхнього мешканця від злого духа.

Опис оздоровлення Ісусом біснуватого чоловіка від злих духів, а зокрема поведінка пастухів і негативна реакція на це мешканців Герасину через загибель свиней, є образом подвійної поведінки людей у життєвих труднощах. Одні люди, котрі, хоч вірують в Бога, моляться до Нього у своїх проблемах, однак не задовольняються простими знаками Божої ласки, допомоги у своїх труднощах і очікують від Бога оздоровлення в чудесний спосіб. Вони часто проявляють недовір’я людям, лікарям, спеціалістам, брак особистих старань у вирішенні проблем, а це свідчить про певну черствість їхнього серця через надмірну надію на Боже милосердя. Такою поведінкою вони підсвідомо вимагають від Бога надзвичайних знаків Божої ласки і милосердя. А ця черствість серця стається під впливом злих сил, різних спокус, які засівають у душу такої людини зневіру, песимізм, а особливо недовіру Божому провидінню.

Інші люди бувають настільки зачерствілі серцем через різні гріхи, прив’язання до земних речей, що навіть великі чуда, найбільші знаки Божої ласки і милосердя не здатні зворушити їхнього серця, навернути їх до Бога. Царство земне стає важливіше для них ніж царство небесне.

Один християнин, який визнавав себе великим грішником, постійно молився Богові: „Знаю, Господи, що я не вартую, щоб Ти простив мене, бо я багато нагрішив перед Тобою, але я сподіваюся на Твоє велике милосердя і благаю Тебе: прости мені. А якщо я того не вартий, то покарай мене тут, на землі, щоб я не мучився у загробному житті”. Якось після молитви він заснув, у сні побачив Ісуса Христа, Який з’явився йому і запитав: „Що тобі потрібно, чого ти плачеш?” Християнин відповів: „Я дуже важко згрішив!” „Встань”, - промовив до нього Господь. „Не маю сили, - відповів християнин, - хіба якщо Ти Сам піднімеш мене”. І Господь простягнув руку і підніс його. Прокинувшись, чоловік відчув у своєму серці невимовну радість від переконання, що Господь простив йому. Решту життя свого він прожив у святості і мирно відійшов у вічність.

Роздуми над Євангелієм цієї неділі ще раз запрошують нас бути відкритими на слово Боже, вірними йому, навчитися довіряти Божому провидінню, а це принесе нам надійну Божу поміч і опіку, захист від шкідливого впливу злих сил, вчинить спокійним наше щоденне життя і збереже дорогоцінний душевний спокій.

Нехай же наша щира молитва очищає наші душі, зміцнює надію на те, що Господь ніколи не залишить нас без Своєї всесильної опіки, яка всім нам так необхідна у щоденному житті!

о. Михайло Чижович, редемпторист