Святий первомученик Степан

Вшанування святого Степана у третій день різдвяних свят, це ще один знак, який вказує також на родинний характер Христового Різдва. Христос прийшов до нас на Землю, пожертвував себе нам, щоб наблизити нас до себе, щоб ми пожертвували Йому своє життя і разом з Ним стали учасниками вічного життя. 

Мученицька смерть святого Степана свідчить про те, що він у своєму житті глибоко пізнав Бога і Його любов, отримав щедрі дари Святого Духа, як розповідають Діяння: „Вибрали Степана, мужа повного віри і Святого Духа… Степан же, повний благодаті й сили, творив чуда” (Ді. 6, 5-8). Завдяки цьому глибокому пізнанню Бога і Його любові, зближенню до Бога, він відчував себе справді дитиною Божою, а Бога сприймав, як свого люблячого Батька, якому довірився повністю. Тому він був готовий віддати своє життя за Христа.

Це глибоке пізнання Бога і довір’я Богу, Його батьківській любові і милосердю, дали йому силу і відвагу свідчити про Божу любов іншим, відважно боронити правду про Христа, як Месію, і вкінці прийняти мученицьку смерть, щоб через її ворота увійти до Царства Небесного, віддати свою душу у люблячі обійми Небесного Отця, стати безпосереднім учасником Божої родини: Отця, Сина і Святого Духа. 

На самих початках християнства один поганський володар покликав до себе побожного єпископа і велів йому принести офіру божкам. Єпископ не хотів цього вчинити, тоді володар погрозив йому смертю. Однак єпископ не злякався, тільки спокійно промовив: „Що вчинив би ти, володарю, якщо б сталося така подія: одного з твоїх слуг ворог забрав у неволю і намовив би його до зради. Але слуга залишився тобі вірним. Тоді розлючені вороги стягають із нього одежу і так відпускають. Коли цей слуга повертається нагий до тебе і розповідає про все, чи ти не одягнеш його у нову одежу? Саме так тепер є зі мною. Ти хочеш мене, Божого слугу, обдерти з одягу моєї душі і тіла. Однак мій Бог віддасть мені знову одяг взамін за той, що втрачаю заради Нього”.

Мученицька смерть святого Степана стала другим його народженням до вічного життя у небесній родині дітей Божих. Цим геройським подвигом святий Степан здійснив слова Христа, який промовив: „Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас; таким чином станете синами Отця вашого, що на Небі” (Мт. 5, 44-45). А в хвилину смерті, свого духовного народження для неба, святий Степан молився до Ісуса Христа: „Господи, Ісусе, прийми дух мій!” Отже, хто любить своїх ворогів, той стає подібним до Бога і є правдивою дитиною Небесного Отця.

Молімося сьогодні до того небесного покровителя віри, просімо помочі і заступництва, щоб і наша віра була твердою і непохитною, а любов була щира і ревна. Щоб за свою віру в Бога і любов до Нього ми також після цього земного життя отримали вінець Небесної слави і разом із первомучеником Степаном і всіма святими славили нашого Бога Отця у небесному домі на віки вічні! Амінь.