Неділя по Богоявленні

---

Мт. 4, 12-17.
Покайтеся, бо царство небесне близько

Неділя після Богоявлення словами Євангелія вказує нам на духовні плоди свята Богоявлення – хрещення Ісуса в Йордані. А важливим його плодом є покаяння. Хтось можливо спитає і скаже: скільки можна чи потрібно каятися у житті. Я ж охрещений, живу в шлюбі, нікого не вбиваю, чужого не краду, з ніким не ворогую, що ще маю робити, з чого мені каятися і сповідатися.

Відповідь на питання, чим насправді є покаяння, дає апостол цієї неділі. Апостол Павло у своєму посланні до Ефесян пояснює, що покаяння, це не тільки сповідь з гріхів, це щось більше, це пізнання Бога і себе, постійний духовний зріст. Пізнаючи Бога, людина пізнає також себе, порівнює себе з Ним, і бачить, що відрізняє мене від Бога, не дає мені бути подібним до Нього у любові. Пізнання Бога стає для людини духовним дзеркалом, в якому людина має можливість краще побачити стан Божої подоби у собі, свою подібність до Бога у власних вчинках і відмінність від Нього, духовні здобутки і гріхи, недоліки, що ще потрібно виправити у собі, щоб стати більше подібним до Бога своєю поведінкою, тісніше з’єднатися з Ним.

Апостол Павло у сьогоднішньому посланні закликає нас до духовного зросту – зміцнення віри, котра провадить до пізнання Христа. Бо пізнання Христа, це важливий плід віри, як зв’язку з Христом, прояв духовного зросту. Адже духовний зріст неможливий без пізнання Христа. Пізнаючи Христа і Його любов до нас, ми духовно зростаємо, тобто зміцнюється наш зв’язок любові і довір’я з нашим Спасителем, що і є метою духовного життя християнина, його молитви і покаяння.

Коли говоримо про покаяння, то потрібно пам’ятати, що визнання гріхів, це лише частина покаяння. Щоб покаятися за свої гріхи, спочатку треба пізнати стан душі, пізнати Бога, щоб побачити власні гріхи, свою відмінність від Бога. Це пізнання людина здобуває з допомогою частої особистої молитви, участі у Богослужіннях, Святих Тайнах, розважання Святого Письма. Тому покаяння, це справа не одного дня, а всього життя. Бо скільки живемо, стільки пізнаємо себе, пізнаємо Бога і Його любов, і це пізнання будемо поглиблювати всю вічність, будемо відкривати і поглиблювати велич Божої любові.

Правдиве покаяння провадить людину до єдності з Богом, зміцнення зв’язку любові з Ним, наповнення світлом і дарами Святого Духа. Апостол Іван потверджує це такими словами: „Ми пізнали і увірували в ту любов, яку Бог до нас має. Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому” (1 Ів. 4, 16).

Один чоловік прийшов до священика і каже: „Коли слухаю проповідь або науки, перебуваючи у храмі, то все мені ясно і зрозуміло, але коли повертаюся до праці, до родини, до щоденного життя, то часто роблю помилки, часто роблю не те, що хочу і потрібно. Чому це так?” Отець відповів: „У щоденному житті ти є подібним до подорожуючого темним лісом. І тому потребуєш, щоби хтось йшов біля тебе і освітлював твій шлях. Коли ж Дух Святий увійде в твоє серце, тоді світло твоєї душі буде освітлювати твій шлях. Тоді будеш розуміти, де є добро, а де зло, де є правда, а де фальш і лицемірство, що для твоєї душі є корисним, а що шкідливим. Молися, щоби Дух Святий просвічував тебе, і твоя душа, що перебуває у темряві, побачила світло”.

Те, що світло є для ока, те саме Дух Святий для душі. Без світла око нічого не може бачити, і тому людина може падати у ями та провалля або натикатися на перешкоди. Без Божої Благодаті, тобто без Духа Святого, наша душа погано розпізнає, де є справжнє добро, а де зло маскується під видом добра, тому така людина часто потрапляє у різні життєві неприємності і переносить життєві терпіння. З приходом Святого Духа у душу людини приходять всі Його плоди і духовні дари. Вони роблять людину мудрою та щасливою.

Молімося часто до Святого Духа про глибокий дух покаяння. Пізнаваймо через покаяння Божу любов, щоб завдяки ній ми ставали духовно сильними, відчували Бога близько себе та щедро зростали в нашій душі плоди миру і радості. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист