Воскресіння Христове

---

Ів. 1, 1-17
Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав.

Дорогі у Христі брати і сестри! Сьогодні у всіх наших храмах урочисто лунає величний гімн перемоги: „Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим що в гробах життя дарував”. Вдумуючись у слова цієї молитви „смертю смерть подолав”, виникає запитання: якою смертю яку смерть Христос подолав. Дивлячись на це чисто по-людськи, зроджується висновок: чи може мертва особа щось діяти взагалі. Насправді тут йдеться не просто про тілесну смерть у прямому розумінні цього слова. Смерть Христа не була проявом Його людської слабкості чи поразки. Ісус добровільно прийняв страждання і смерть на хресті, щоб показати нам велику любов Бога до людей, котра готова на найбільшу жертву – померти заради них, щоб дарувати їм життя вічне. Цим Спаситель перший здійснив на собі слова своєї науки: „Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає” (Ів. 15, 13).

Префект Антіохії Олібрій насміхався над християнами, говорячи: „Ви вірите і прославляєте за Бога чоловіка, Якого розіп’яли між розбійниками!” На це йому свята Маргарита відповіла: „Звідки ти знаєш, що Христос був розіп’ятий і помер?” „Я це сам читав у ваших Євангеліях”, - відповів Олібрій. „Добре, - говорила далі свята Маргарита, - читай далі і там дочитаєшся, що Той Христос, Який був немовби злочинець, розіп’ятий на Хресті, третього дня власною силою воскрес із мертвих. Досі ти бачив тільки пониженого Христа, тож поглянь і на блиск Його слави”. Ось яку душевну силу і відвагу додавало вірним у перших віках християнства славне воскресіння Христа з мертвих.

Тілесна смерть Ісуса Христа стала найвищим проявом упокорення і жертовної любові, щоб таким вчинком перепросити Бога Отця за гріхи всіх людей. „Він, бувши в Божій природі, не вважав за непорушний привілей свою рівність із Богом… Подобою явившись як людина, він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, і то смерти хресної” (Фп. 2, 7). Тому тілесна смерть Ісуса Христа, це не стільки припинення життя, як радше надзвичайний прояв Його любові до людей.

Своїм воскресінням з мертвих Ісус здобув подвійну перемогу. Воскреснувши тілесно з мертвих третього дня, Божий Син потвердив своє божество, показав, що тілесна смерть не має над ним влади. Друга перемога Христа, це перемога над гріхом, бо його любов до людей виявилася набагато більша, ніж будь-який людський гріх. Своїми стражданнями і хресною смертю Ісус Христос заплатив Небесному Отцеві найбільшу ціну, щоб випросити нам прощення гріхів і відкрити наново дорогу до раю. Прийшовши на землю як людина, Ісус не шукав своєї слави, але нашого духовного добра: покаяння, навернення і спасіння душі, тому й віддав своє життя за нас, щоб ми мали життя вічне. А воскресінням з мертвих третього дня Христос запевнив нам цей вхід до неба.

Своєю тілесною смертю, як найвищим проявом любові, Ісус не знищив тілесну смерть, а знищив найперше смерть духовну, яку спричинив первородний гріх. І хоч гріх ще панує у світі, ми маємо перемогу над ним завдяки Божій любові і милосердю через Ісуса Христа. А остаточно смерть тілесна і духовна будуть знищені під час другого приходу Христа, коли повністю буде знищений гріх і влада сатани над людьми, як про це пише апостол Павло: „Бо він має царювати, поки не покладе всіх ворогів йому під ноги. Як останній ворог буде знищена – смерть” (1 Кор. 15, 26).

Слова воскресного гімну „смертю смерть подолав” можуть стати для нас важливим гаслом духовної боротьби. Якщо християнин хоче перемогти зло у світі, він повинен найперше перемогти його у собі - померти для гріха і жити для Бога, керуватися у житті Божими законами, а не людськими, як навчає апостол Павло: „Так само й ви вважайте себе за мертвих для гріха, а за живих для Бога, в Христі Ісусі” (Рим. 6, 11).

У цей величний день Воскресіння Христового, бажаю всім бути тісно з’єднаними з Христом, щоб зміцнені його любов’ю, ми могли легко перемагати у житті всяке зло, труднощі, кожен гріх і радіти свободою дітей Божих, яку дарував нам Воскреслий Христос.

Нехай Воскреслий Ісус Христос розвеселить тих, що сумують, скріпить сили немічних, потішить одиноких. Нехай панує мир і злагода поміж нами, щоб не було ненависті і ворогування. Веселих і щасливих Великодніх свят бажаю і тим, хто через старечу неміч, хворобу чи з інших поважних причин не має можливості разом з нами у ці радісні дні прославляти Воскреслого Христа у наших Святих храмах. Зі святковим настроєм піднесімо угору серця і з радістю співаймо переможний гімн правди і життя: „Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах життя дарував!”

Христос воскрес! Воістину воскрес!

о. Михайло Чижович, редемпторист