Неділя св. Отців Нікейського Собору

---

Ів. 17, 1-13.
Це - вічне життя, щоб пізнали тебе, єдиного істинного Бога

Відсвяткувавши урочисте Вознесіння Ісуса із землі на небо, ми приготовляємося до ще одного важливого торжества у житті Церкви – Зіслання Святого Духа. У цьому нам допомагає неділя святих Отців.

Перед кожною важливою подією у нашому житті, чи отриманням якогось важливого дару, цінної речі, ми готуємося до цього, шукаємо інформацію про нього, щоб коли отримаємо його, могли належно користати з нього чи радіти вповні даною подією.

Неділя перед Зісланням Святого Духа традиційно присвячена пам’яті Отців Першого Вселенського Собору в Нікеї. Ми вшановуємо тих святців первісної Церкви, котрі відважно захищали і ревно поширювали правдиву науку Ісуса Христа, яку намагалися зруйнувати єрессю Арія. І хоча апостоли і їхні послідовники отримали дар Святого Духа, однак це не захоронило Церкву від трудностей, переслідувань, впливу сил зла у вигляді фальшивих наук (єресей) про Христа. Одночасно Дух Святий зміцнював духовно правдивих пастирів Церкви та допомагав зберегти єдність її спільноти і науки. Під його натхненням отці пізнали Божу науку і Божу любов, ревно її берегли і ділилися нею з іншими.

Так Отці Першого Собору прикладом життя приготовляють нас до Зіслання Святого Духа. Через цих Отців Христос показує нам основне завдання Церкви і кожного з нас – пізнавати і розуміти Божу науку, просвічувати і освячувати людей Словом Божим, для здійснення якого посилає нам на поміч Святого Духа. Відійшовши до Отця, Ісус доручив апостолам і їхнім послідовникам продовжувати діло освячення і спасіння людського роду. А важливою умовою успіху цієї місії є збереження єдності Христової науки і спільноти віруючих, прикладом якої є єдність трьох осіб Святої Тройці - Ісуса з Отцем і Святим Духом.

У Євангелії цієї неділі Ісус Христос багато говорить про свою єдність з Отцем, єдність його учнів з Ним і між собою, що є важливою ознакою правдивої Церкви – „По цьому всі пізнають, що ви учні мої, коли любов взаємну будете мати” (Ів. 13, 35). Чому Ісус так сильно наголошує на цій єдності?

Христос прийшов на землю, щоб спасти, поєднати людей з Богом ціною власного життя, крові, пролитої на хресті, смерті і воскресіння. Тобто відновити цю первісну єдність, що існувала між Богом і людиною в раю, яку зруйнував первородний гріх. Після свого вознесіння Ісус спасає і єднає людей з Отцем через Церкву силою свого слова, яке проповідують його учні – єпископи, священики та миряни. Наука Христа, Слово Боже відкриває нам Божу любов і провадить людину до з’єднання з Богом, а єдність християнина з Богом сприяє взаємній єдності між людьми, злагоді і порозумінню, допомагає успішно вирішувати різні життєві справи.

Цю єдність дає нам найперше Боже Слово, наука Христа. Вірність Божому Слову зміцнює нашу особисту, внутрішню єдність – думок, переконань і вчинків, зміцнює нашу єдність з Богом, чинить успішною нашу молитву і все наше духовне життя. Дух єдності зміцнює любов і дає силу у житті, в боротьбі. Саме єдність є для християнина джерелом сили, спокою, і в певній мірі стає його внутрішнім провідником до неба. Тому потреба єдності була і залишається актуальною сьогодні, коли злі сили стараються в різний спосіб продовжувати руйнувати єдність Церкви, єдність нашої держави, чого свідками ми є сьогодні на Сході України.

Молодий монах звернувся до старця-самітника: „Чому потрібно безперервно молитися?”. Старець відповів: „Бачиш цей казан, у якому ми готуємо їжу. Варто його не помити і залишити без догляду, як мухи, мурахи, комахи та інші дрібні лісові мешканці обсядуть його і зроблять ще бруднішим. Але вартує поставити його на вогонь, яв всі вони втечуть. А коли в нього налити води і помити, то казан стане чистим і красивим. Подібно і наш розум. Вартує його лишити без догляду, як злі думки почнуть роїтися в ньому. Молитва і Слово Боже, неначе вогонь, проганяють злі думки. А молитва зі сльозами очищає душу і робить її чистою та бездоганною”.

За прикладом святих отців пізнаваймо Слово Боже, науку Христа, щоб воно зближало нас до Нього, а Він зблизить і об’єднає нас між собою в одну родину дітей Божих – Отця, Сина і Святого Духа. Будьмо свідомі того, що ми, християни, носимо у собі дар вічного життя Пресвятої Тройці, який ми повинні не тільки зберегти, але зростати у ньому через Євангеліє, молитву, піст і милостиню, через любов Бога і ближнього. Тримаймося твердо тієї віри, яку передали нам Святі Отці. Тому просімо Господа, щоб завжди перебував із нами і провадив всіх нас дорогою заповідей, що простягається у Царство Небесне! Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист