Неділя 23-та по Зісланні Святого Духа

---

Лк. 8, 26-39
Він трощив окови і демон гонив його по пустині

Євангеліє цієї неділі розповідає про оздоровлення Ісусом біснуватого чоловіка в околицях Герасину. Ця подія черговий раз порушує питання випробувань, духовної боротьби із силами зла, наше ставленням до гріха.

Опанування людини злими силами, це питання не тільки тисячолітньої давності. Воно стається також і сьогодні. Те, що диявол може увійти в людину і нею цілковито опанувати, це правда, про яку свідчить Святе Письмо. Дехто каже, а чому тепер не ходять біснуваті? А хто сказав, що не ходять? Не тільки за часів Ісуса Христа були біснуваті, вони є і в наших часах, можливо тільки в іншому вигляді. Коли поглянемо на життя людей, то побачимо, як часто диявол опановує їх різними гріхами, грішними пристрастями. Скільки осіб ми зустрічаємо опанованих злим духом через гріхи гордості, захланності до земних речей, грошолюбства, марнославства, нечистоти і розпусти, надмірного дбання про вигідне життя, достаток, красу тіла і одежі. Ісус Христос, навчаючи про гріх, так сказав: „Кожен, хто чинить гріх - гріха невільник. Невільник не перебуває в домі повіки; син пробуває повіки. Отже, як Син вас визволить, справді будете вільні” (Ів. 8, 34-35).

Читаємо в Євангелії, що біснуватий був зв’язаний ланцюгами, так і душа грішника буває зв’язана різними пристрастями, тяжкими гріхами. Через гріх диявол бере владу над людиною і починає нею керувати, гонити її по пустині тілесних пристрастей, гріховної насолоди, марної людської слави. Ці гріховні кайдани так сильно зв’язують людину, що вона не в силі розірвати їх власними силами, доки на поміч не прийде Христос.

Один християнин, який визнавав себе великим грішником, постійно молився Богові: „Знаю, Господи, що я не вартую, щоб Ти простив мене, бо я багато нагрішив перед Тобою, але я сподіваюся на Твоє велике милосердя і благаю Тебе: прости мені. А якщо я того не вартий, то покарай мене тут, на землі, щоб я не мучився у загробному житті”. Якось після молитви він заснув, у сні побачив Ісуса Христа, Який з’явився йому і запитав: „Що тобі потрібно, чого ти плачеш?” Християнин відповів: „Я дуже важко згрішив!” „Встань”, - промовив до нього Господь. „Не маю сили, - відповів християнин, - хіба якщо Ти Сам піднімеш мене”. І Господь простягнув руку і підніс його. Прокинувшись, чоловік відчув у своєму серці невимовну радість від переконання, що Господь простив йому. Решту життя свого він прожив у святості і мирно відійшов у вічність.

За всю історію людства, а особливо за останні століття, гріх настільки вкоренився у світі, глибоко проник у людську свідомість, викривив її погляд на людину і на світ, що людина, здається, вже не може жити без гріха. Він став частиною людського життя, а навіть проявом земного добра і щастя: хабарі, наркотики, розпуста, аборти. Багато осіб пояснюють свою поведінку словами: така мода зараз, тепер всі так живуть, всі так роблять. Однак такі особи забувають одну просту і важливу істину, що Бог є вічний і незмінний, і його закон ніколи не змінюється, його наука зажди актуальна, бо вона не залежить від обставин і подій у світі. Навіть при такому катастрофічному становищі людства, Божа сила є сильніша за зло. Хто щиро вірить у Бога і всім серцем надіється на нього, тому не загрожує ніяке зло у світі, Божа ласка надійно охороняє його.

Чи не доводилося вам колись стикатися з наступною проблемою: ви намагаєтеся навести порядок у домі іншої людини, очищуєте її помешкання, життєвий простір, викидаєте на смітник багато бруду і зайвих речей, а замість подяки отримуєте роздратування та вимогу не втручатися в чуже життя. А зараз погляньмо уважніше на себе, навколо кожного з нас багато шкідливого і забороненого, чим ми так, чи інакше користуємося, а відмовлятися від нього боїмося. Але звісно ж бруд може бути не лише матеріальним, а також духовним. Часто він трапляється у вигляді поганих звичок і пристрастей. А як поводимося ми, коли Христос хоче очистити нас з цього духовного бруду? Скільки внутрішнього опору і спротиву виникає у нас в середині, через небажання зміни, призвичаєння до старого способу життя. Іноді, коли духовний бруд починає панувати в людині, його починає використовувати нечиста сила для свого руйнівного впливу на неї.

Сьогоднішня історія біля Герасину навчає нас про те, що робить Господь з духовним брудом, як він ламає владу нечистої сили, і як на це реагують люди. Найстрашніше в ній те, що крізь Євангельське оповідання, проходить силует нашого часу і можлива реакція частини сучасного людства на прихід Спасителя до нього. Адже сьогодні, як дві тисячі років тому, очищення людського єства від влади темних сил, для одних означає зцілення, а для інших зруйнування вигідного бізнесу, вигідного стилю і способу життя, незважаючи навіть на те, що він є смертельно небезпечний для душі.

Дорогі мої! Якщо не хочемо потрапити у тенета диявола, будьмо повсякчас чуйними на кожну приману і спокусу до гріха. Нехай же прочитане сьогоднішнє Святе Євангеліє спонукає кожного з нас задуматись над своїм життям, зробити обрахунок власної совісті і дати відповідь, кому ми досі служили і кому бажаємо служити у подальшому своєму житті, щоб бути щасливими не лише у земному житті, але також і у вічності!

Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист