Собор Пресвятої Богородиці

---

Мт. 2, 13-23.      
Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку

За давньою традицією у другий день Різдвяних свят наша Церква урочисто вшановує опікунів Ісуса Христа: Пресвяту Богородицю і святого Йосифа – обручника Пречистої Діви Марії. Цим ми вшановуємо всю Пресвяту родину – Ісуса з Марією і Йосифом, як досконалий приклад правдивої християнської родини.

Ісус Христос, бажаючи прийти у цей світ, щоб визволити людство з неволі гріха, прийняв людське тіло, у всьому уподібнився до людини, крім гріха. А зокрема, як кожна людина, народився, виховувався і проживав у родині Марії і Йосифа, щоб показати нам, що ми є дітьми Божими і покликані стати членами досконалої Божої родини – Отця, Сина і Святого Духа.

Господь Бог, створивши людину на свій образ і подобу, створив її чоловіком і жінкою, кажучи: „Не добре чоловікові бути самому; сотворю йому поміч, відповідну для нього… Потім з ребра, що його взяв від чоловіка, утворив Господь Бог жінку і привів її до чоловіка” (Бт. 2, 18, 22). Таким чином Бог уподібнив людину вповні до себе, до своєї істоти, як досконалої спільноти Отця, Сина і Святого Духа. А людина, чоловік і жінка, сім’я повинна свідчити своїм життям, як спільнота, не тільки про існування Бога, а й про його природу, як спільноту трьох осіб об’єднаних в одному Божестві – Святу Трійцю. Тому сім’я, родина відіграє важливу роль у Божому плані спасіння.

Сім’я, родина, це маленька церква, жива клітина Божого всесвіту. У ній людина вчиться робити перші кроки у житті, говорити перші слова, отримує перше пізнання Бога і його любові. Сім’я, як невід’ємна частина Христової Церкви, у великій мірі причиняється до збереження і передавання наступним поколінням Божого дару віри і любові, Божих правд, народних і релігійних традицій і звичаїв.

Злі сили атакують сьогодні з великою силою подружжя, родини, ці маленькі скарбниці Божої любові зрадою подружньої вірності, внутрішніми конфліктами, розводами. Злий дух добре знає, якщо зруйнувати сім’ю, тоді легко зруйнувати Церкву.

В часи гонінь і переслідувань віра змогла витривати саме завдяки сім’ї. Християнські родини надавали свої помешкання, щоб переживати Євхаристію, таким чином домівки ставали таємними храмами, а родина - місцем передавання віри.

Ісус Христос, Божий Син, прийшов на землю не тільки, щоб визволити людину від неволі гріха, але й тому, щоб повернути подружжю його первісний стан, даний в раю – гармонію з Богом. Христос через свою Церкву підніс подружжя до гідності Святої Тайни. Тайна подружжя з’єднує чоловіка і жінку в одне тіло і в одне серце силою Божої любові. Через цю тайну сам Бог шле їм всі ласки, щоб спільно переносили всі хрести, труднощі, які трапляються на життєвій дорозі, вірно берегли Божу науку.

Донька сперечалася з мамою, що вийде заміж тільки за цього хлопця, а іншого не хоче. Мама ніяк не могла переконати доньку, що вона не буде з ним щаслива, бо він зовсім не релігійний і не має жодних моральних переконань.

У них на балконі були вазони з живими і штучними квітами. Мама виставила їх на дощ, що саме тоді рясно почав падати. Після дощу живі квіти стали ще кращі, а штучні втратили усю фарбу, стали жахливими, непривабливими. „Ось подивися – до дощу штучні квіти виглядають навіть краще, ніж справжні, живі. А після дощу стали негарними, огидними. А живі квіти після дощу стали ще кращими. Так само, дитино, життя з людьми релігійними, порядними. Життя з ними після перших терпінь, випробувань, пережитих разом, стає ще цікавішим, ще кращим. А людина нерелігійна, без моральних переконань після перших же випробувань тебе покине, стане для тебе нелюбимою і огидною, - пояснила мама.

Хоч минули тисячоліття від створення людини, але сім’я не втратила своєї цінності. Навпаки, на фоні різноманітних соціальних негараздів вона часто є єдиним притулком, єдиною надією на порятунок. Саме сім’я є першою і первинною людською спільнотою, зумовленою природним буттям людини. Коли чоловік розуміє, що найважливіший принцип при створенні сім’ї - не будинок побудувати, отримати наукову ступінь, створити бізнес, а побудувати головний храм свого життя - родину, виявивши самі кращі якості людини, тоді він буде справді щасливий і добре буде кожному членові його сім’ї.

Нехай Дитятко Ісус вчинить ці Різдвяні свята справді родинним святом, щоб його любов об’єднала наші родини, об’єднала нас з Богом в одну спільноту дітей Божих. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист