Усікновення чесної голови св. Івана Христителя

Сьогодні згадуємо смерть славного пророка Івана Хрестителя через усікновення його голови за наказом тодішнього царя Ірода. Перед нами постає велична постать Предтечі, людини великого духа і відваги, мужнього свідка віри і жертовної любові до Бога. Від часу його смерті минуло вже дві тисячі років, але приклад його життя для християн завжди залишається живим і повчальним. 

Історія людства знає багато воєн, конфліктів, боротьби різних народів за життя, незалежність, свої права і правду. Безліч людей різних часів і поколінь віддали своє життя за ці цінності. Боротьба завжди потребує жертви здоров’я і навіть життя. 

Героїчний приклад Івана Хрестителя нагадує нам, що духовне життя, дорога до Бога потребує певної жертви від нас. Ісус Христос поставив перед своїми учнями досить тверду вимогу: „Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною” (Мр. 8, 34). Христос вимагає жертви власної волі, земної вигоди від тих, хто хоче отримати щастя з Богом. 

Напевно немає людини, котра не хотіла б бути щасливою і жити вічно. Боже щастя для людини потребує чистої і жертовної любові. Правдива любов зажди є жертовна. Щоб вчинити нас щасливими, Христос з любові пожертвував за нас своє життя, аби очистити нам дорогу до Бога від гріхів. Сьогодні Іван Хреститель запитує нас: що я готовий пожертвувати Богові, щоб Він вчинив мене щасливим. Якщо я люблю Христа, чи готовий я з любові до Нього пожертвувати навіть найдорожчі речі, щоб Його благословення перебувало зі мною. 

Найперше, чого хоче від нас Христос, це пожертвувати Йому власну волю, щоб могти вповні довіритися його любові. Щоб це довір’я Христові зродилося в мені, що я готовий пожертвувати Йому: відмовитися від пустих телепередач і фільмів і пожертвувати цей час на молитву; відмовитися від пустих розваг, щоб зайнятися ділами милосердя, чи читанням Святого Письма; відмовитися від улюблених речей, шкідливих звичок і пожертвувати кошти на лікування хворих; відмовитися від вишуканих страв, зайвих тілесних прикрас, щоб більше уваги і часу присвятити добру власної душі. Запитаймо себе: скільки часу і коштів я витрачаю для власного тіла, на пусті речі, а скільки для добра душі, на діла милосердя. Бо саме діла любові і милосердя приносять нам Боже благословення і спасіння. Цінність кожної такої жертви Христос потверджує словами: „І кожний, хто задля імени мого покине дім, братів, сестер, батька, матір, жінку, дітей, поля, в сто раз більше одержить і життя вічне матиме в спадщину” (Мт. 19, 29).

У часах переслідування християнської віри в Китаї до в’язниці було вкинуто вісімнадцятирічного юнака. Суддя виявляв немовби щире бажання визволити його. Він промовив до нього: „Якщо покинеш християнську віру, подарую тобі багато срібла”. На це юнак відповів: „Не вартує”. „То у такому випадку дам тоді багато золота”, - сказав суддя. „І цього замало”, - відповів юнак. Тоді здивовано запитав суддя: „Скільки ти насправді хочеш?” Хлопець спокійно промовив: „Якщо бажаєш, щоб я зрікся віри в Бога, то мусиш мені дати стільки, щоб я зміг собі купити іншу душу”. Ця несподівана відповідь зробила на суддю дуже велике враження, однак через декілька днів цьому християнському герою відрубали кати голову. Цей молодий геройський визнавець присоромлює тих сьогоднішніх християн, які задля якоїсь тимчасової користі зрікаються своєї християнської віри. 

Тому, святкуючи сьогодні пам’ять мученицької смерті - Усікновення голови святого пророка Івана Хрестителя, піднесімо з вірою свої очі і серця до нього, благаючи: „Святий великий Предтече Господній! Ми визнаємо, що ти великий праведник перед Богом і благаємо тебе, щоб Дух Божий керував завжди нами і нашими думками, щоб наше життя і наші вчинки були милими і приємними Господу Богу!” Амінь.