Неділя 27-ма по Зісланні Святого Духа

---

Лк. 13, 10-17.

„Жінко, ти звільнена від твоєї недуги.”

Тілесні недуги, життєві проблеми і людські конфлікти, з якими стикався Ісус, існують і сьогодні. Словами сьогоднішнього Євангелія про оздоровлення скорченої жінки Христос хоче духовно розрадити і підтримати нас, оживити в нас духа надії на краще життя.

Своїм приходом на землю Ісус Христос приніс людям визволення з гріха і його наслідків – хвороб і нещасть, конфліктів і непорозумінь. Хоч Ісус не забрав їх повністю, але дав нам можливості, засоби боротьби з ними: Церкву і Святі Тайни в ній, чудотворні ікони, молитву і священиків.

Історія оздоровлення в синагозі скорченої жінки подає нам приклад поведінки Ісуса серед людських проблем. Ісус перший промовив до жінки, потім підійшов до неї, поклав на неї руки і вона стала здорова. Він перший проявив ініціативу, зацікавлення долею хворої жінки. Так само і сьогодні Бог виходить перший назустріч людині, пропонує їй допомогу, вказує дорогу до щастя. Христос бачить і розуміє сумний стан сучасного людства і кожної людини, тому милосердиться над нами і кличе до себе словами: „Прийдіть до мене всі втомлені і обтяжені, і я облегшу вас. Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим” (Мт. 11, 28-29).

Бог хоче і старається допомагати нам у різних справах, але чи ми завжди є готові і стараємося цю допомогу розпізнати і прийняти через добру вістку проповіді, різні Божі засоби, як Церква і Святі Тайни, мощі святих і молитви оздоровлення? І здається, що ми вже чули це і знаємо, однак дійсність показує протилежне. Коли людина зустрічає якісь труднощі, вона пробує боротися з ними і вирішувати їх сама, а коли успіху немає, починає звертатися до Бога. Подібно голова синагоги, хоч був релігійним провідником місцевої громади, однак не розпізнав у вчинку Ісуса присутність Бога і дію його ласки через власну гордість.

Світові кризи, стан у державі пригнічують нас тілесно і духовно через різні негативи життя(брак роботи, зарплати, справедливості), брак надії у житті, у починанні чи завершенні якоїсь справи. У різних уривках Євангелія, проповідях ми часто чуємо що потрібно робити для доброго християнського життя і спасіння, але замало отримуємо конкретних порад, як це зробити, як застосувати дану правду у житті.

Сьогоднішнє Євангеліє подає нам такі поради. Найперше, що треба зауважити, що оздоровлення жінки відбулося в синагозі – юдейському храмі. Ісус залишив нам новий храм - свою Церкву. В ній ми можемо отримати допомогу у вигляді духовної розмови, молитви священика чи Святих Тайн. Цю допомогу дає нам Ісус руками своїх посланців – священиків. Про це запевнює нас сам Христос словами, які він сказав до апостолів і їх наступників: „Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу – і ніщо вам не пошкодить” (Лк. 10, 19), „Ісус дав їм владу над нечистими духами, щоб їх виганяли і лікували всяку хворобу й усяку неміч…Оздоровляйте недужих, воскрешайте мертвих, очищайте прокажених, бісів виганяйте” (Мт.10, 1, 8).

Одна сім’я не мала дітей, і коли на світ з’явився хлопчик, це була дуже велика радість для батька і матері та всієї родини. Дитина підростала, родичі старалися виховати сина по-християнськи, і це їм вдавалося до певного часу. Коли хлопчик був маленький, завжди носив Хрестик на шиї, але коли підріс, якось батьки зауважили, що він не має Хрестика. Це дуже здивувало батьків і якось батько запитав: „Сину, що Бог вже не існує, що ти зняв Хрестик?” „Ні, - відповідає через мить хлопець. — Бог існує, тільки я в Нього не вірю”...

Нас пригнічують не тільки проблеми, які приносить нам суспільство, а також непорозуміння у сім’ї, а зокрема між батьками і дітьми. Багато батьків мають сьогодні труднощі у вихованні дітей, коли вони не слухають їх порад, не хочуть вчитися, багато часу тратять за комп’ютером, стають залежними від різних ігор, шкідливих звичок.

Прикладом такого конфлікту є непорозуміння між головою синагоги і Ісусом Христом. Релігійні звичаї стали для нього настільки важливі, що перевищували закон Божої любові і милосердя, добро ближнього. Бог дав заповіді для добра людини і їхнє виконання має служити добру людини. У відповіді Ісуса на незадоволення голови синагоги словами „cуботу встановлено для людини, а не людину для суботи” міститься порада для нас, як можна позитивно вплинути на добре виховання дітей.

- У проблематичній поведінці дітей не достатньо говорити з ними мовою наказів і заборон: треба так робити, а цього неможна робити. Цей аргумент не переконує їх, що дана поведінка не добра. Для успішного вирішення проблеми треба діяти не аргументом сили, а силою аргументу.

- Виховну працю з дітьми потрібно провадити у формі діалогу, шукати спільної мови, порозуміння з ними в конкретній справі, старатися дати об’єктивну відповідь на дане питання, вводячи таким чином дитину в тісніший контакт з реаліями життя, пробуджуючи цим в неї почуття відповідальності за своє життя згідно засади: добро приносить добро, а зло породить зло.

- Потрібно вказувати об’єктивні причини їхньої поганої поведінки, зокрема дію гріха і злих сил, та вказувати на конкретні негативні наслідки такої поведінки в майбутньому, усвідомити дитині цю небезпеку.

- Якщо дитина попала в якусь проблему, залежність, яка робить негативною її поведінку, шкідливою для інших, то у вирішенні проблем найперше треба багато молитися за себе і за дитину, щоб молитвою відігнати далеко вплив злих сил від неї створити охорону для дитини від їх подальшого шкідливого впливу. Подібна ситуація була у скорченої жінки, на яку вказав Ісус: „Цю ж жінку, дочку Авраама, яку сатана зв’язав ось вісімнадцять років, не треба було від цього вузла звільнити в день суботній?” (Лк. 13, 16).

Доки злий дух буде тримати дитину під своїм впливом у вигляді поганої звички, жодні інші старання в той момент не поможуть: жодні сварки, погрози чи залякування. Про це говорить апостол Павло у сьогоднішньому посланні: „Одягніться в повну зброю Божу, щоб могли дати відсіч хитрощам диявола. Нам треба боротися не проти духів тіла й крови, а проти правителів начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в небесних просторах” (Еф. 6, 11-12). А тоді стануть успішними інші старання: консультація з психологом, розмова зі священиком, можливість привести дитину до сповіді.

Роздуми над Євангелієм цієї неділі про оздоровлення скорченої жінки можна завершити словами святого Павла: „Я все можу в тому, хто укріплює мене” (Фп. 4, 13). Ісус, котрий оздоровив жінку за власним бажанням, звертається до нас із запрошенням: не берімо увесь тягар проблем на себе, а найперше шукаймо поради в Ісуса щирою молитвою, а Він вчинить легкими і успішними всі наші старання. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист