Святий Миколай Чудотворець

---

Лк. 6, 17-23

Вони прийшли слухати його й оздоровитись від своїх недуг

 

Серед усіх свят церковного року особливе місце займає свято святого Миколая Чудотворця. Хоч це свято не належить до дванадцяти великих свят, але радість цього свята дуже велика, подібно як радість Різдва Христового чи Воскресіння. А джерелом цієї радості є приклад милосердя святого Миколая, яким Він в особливий спосіб відзначався у своєму житті. Вшановуючи сьогодні урочисто святого Миколая Чудотворця, звернемо нашу увагу на цю важливу чесноту християнського життя – милосердя.

Кожний святий поклав в основу своєї святості, свого духовного життя певну рису любові: ревної молитви, посту, допомоги убогим. Основною рисою святості святого Миколая є милосердна любов до ближніх. Цим він наблизився до Бога і уподібнився до Нього, втіливши у своєму житті основну рису Бога – любов і милосердя, як основу Його істоти. Кажуть святі, що коли б Господь мав на деякий час залишити небо і від’їхати, Він залишив би на своє місце святого Миколая.

Так святі апостоли Павло, Петро, Яків основою своїх послань ставлять Боже милосердя: „Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що у своїм великім милосерді відродив нас до живої надії через воскресіння Ісуса Христа з мертвих” (1 Пт. 1, 3).

Серед різних життєвих потреб людини на перше місце висувається любов і милосердя. Любов є коренем всіх інших духовних дарів: терпеливість, покора, лагідність, правда, повага, пошана, доброта, як навчає святий Павло у своєму листі до Коринтян (13, 4-7). Важливою рисою любові є милосердя. Воно має багато способів прояву. Церковний катехизм навчає нас про сім діла милосердя щодо тіла і щодо душі. Сім діл милосердя для тіла: Голодного нагодувати, спрагненого напоїти, нагого зодягнути, подорожнього в дім прийняти, недужому послужити, в’язня відвідати, померлого похоронити. Сім діл милосердя для душі: Грішника навернути, невіжу навчити, у сумніві порадити, сумного потішити, кривду терпеливо зносити, образу з серця прощати, за живих і померлих молитися.

Папа Франциск проголосив 2016 рік – роком Божого милосердя. Серед різних криз, воєнних конфліктів у світі, це для нас знак духовної підтримки і допомоги у терпіннях.

Боже милосердя, це не прикриття людських гріхів чи легке звільнення з них, а передусім знак Божої допомоги, підтримки і розради для людини. У скрутній хвилині життя, терпіннях, Бог приходить на поміч людині даром свого милосердя. Цим Він дає людині новий шанс, можливість поправи, встати з колін і почати наново будувати своє життя з Богом, з нової сторінки, змінити життя на краще. Бути християнином означає насамперед повірити в Боже милосердя щодо себе, повірити в Божу любов. Отже, Боже милосердя, це могутній духовний лік, дар нового життя, нової надії.

Як ми можемо практично досвідчити Боже милосердя у нашому житті, наповнитися ним і дарувати його іншим.

Особливим знаком і джерелом Божого милосердя для нас є Свята Сповідь. Там ми зустрічаємося особисто з милосердним Богом через Ісуса Христа, отримуючи прощення гріхів і зцілення душевних ран. Саме милосердя Небесного Отця дає нам можливість примиритися з Ним, відчути себе дітьми Божими, учасниками Царства Небесного.

Один чоловік після багатьох поповнених гріхів прийшов до почуття великого розкаяння, став монахом і кожного дня проливав щирі сльози за свої гріхи, так провів багато років. І Господь наприкінці днів його земського життя хотів потішити його за всі пролиті сльози. Він з’явився йому у вигляді священика, який ніс чашу, повну людських сліз. Побачивши його, монах запитав із цікавості, а що Він несе у чаші? І почув відповідь: «Це сльози грішниці, яка плакала біля Моїх ніг у домі Симона прокаженого, і Я від того часу зберігаю їх, бо вони дуже милі Мені». Видіння закінчилось, чоловік отямився і відчув у своєму серці велику радість і прославив милосердя Боже, Якому послужив щиро до кінця днів свого життя.

Милосердя було гаслом діяльності Ісуса Христа і має бути девізом життя кожного християнина. Провідною думкою року Божого милосердя є заклик Ісуса Христа до своїх учнів: «Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний» (Лк. 6, 36). Вони нагадують нам, що в дарі милосердя, яке ми самі отримуємо від Господа, водночас вкладений і заклик проповідувати милосердя ближнім словом і прикладом життя, згідно слів блаженства: „Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя”. В такий спосіб ми не тільки виявимо нашу вдячність Богові за Його милості щодо нас, а й об’явимо ближнім обличчя і присутність милостивого Бога в цьому світі, так часто позначеному стражданнями, самотністю, страхом і безнадією.

Завданням року Божого милосердя є навчитися наповнювати себе ним і дарувати його іншим. Прикладом для нас є Пресвята Богородиця і святі. Церква називає Діву Марію – Мати Милосердя. Вона виявляє нам своє милосердя, коли своїми молитвами до Бога випрошує ласку навернення грішникам, оздоровлення з різних недуг, захищає людей від ворогів духовних і земних. А такі святі, як Мати Тереза, отець Піо, блаженний Миколай Чарнецький, митрополит Андрей Шептицький залишили нам приклад милосердя, коли у житті помагали бідним, убогим, хворим, закладали для них лікарні, сиротинці, доми опіки.

Віра у Боже милосердя і дарування його іншим, це духовне світло для людей у світі. Як Боже милосердя є невичерпне до нас, так і ми не втомлюймося виявляти милосердя ближнім і цим наповнювати світ Божою присутністю. Таким чином ми виконаємо слова Христа: „Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на Небі” (Мт. 5, 16).

о. Михайло Чижович, редемпторист