Велике у Нього відкуплення ... Пс.129
Найпопулярніше
Неділя 4-та Великого посту
Мк. 9, 17-31.
Як тільки дух побачив його, зараз же потряс ним
Життя день за днем іде вперед. Ми вже ввійшли в другий місяць весни – квітень. Оживає природа і наповнює наше життя весняним теплом і радістю квітів дерев і галявин. Та в цій радісній зовнішній атмосфері триває час посту, продовжується наше приготування до празника Пасхи Христової. Ми продовжуємо нашу духовну боротьбу, працю над очищенням душі з гріхів з допомогою молитви і сповіді, духовною обновою себе і свого життя через покаяння і навернення. Тим самим стараємося відновити, зміцнити свої духовні стосунки віри і любові з Богом, ще на один крок зблизитися до Ісуса Христа..
Євангеліє неділь Великого Посту допомагає нам зробити черговий крок зближення до Бога. У другу неділю посту ми читали розповідь про оздоровлення розслабленого, котрий потребував допомоги товаришів, щоб зустрітися з Ісуса і отримати оздоровлення. Ця подія принесла нам духовну науку, що піст, це час духовного оздоровлення, бо багато проблем і хвороб у житті є наслідком наших гріхів.
Сьогоднішнє Євангеліє, четвертої неділі посту, розповідає про оздоровлення Ісусом молодого хлопця від впливу злого духа. Цією подією Ісус навчає нас, що піст, це час духовної боротьби з власними гріхами і спокусами злого духа, який хоче панувати над нами. Подібну боротьбу переживав батько, шукаючи порятунку для сина. Щоб вилікувати його, батько шукав допомоги у людей, в апостолів, а потім прийшов до Ісуса. На прохання батька вилікувати його сина, Ісус відреагував певним жалем, кажучи: „О роде невірний і розбещений” (Мт. 17, 17). Цим Він вказав на причину недуги сина – гріхи невірності і розбещеності.
Оздоровлення біснуватого хлопця пригадує нам три важливі речі:
- різні нещастя і хвороби у нашому життя дуже часто є наслідком гріхів, зокрема невірності Богові і розбещеності – пристрастей тіла.
- навернення, очищення з гріхів, духовне і тілесне оздоровлення постійно потребує Божої допомоги, про що Ісус виразно сказав: „Без мене ж ви нічого чинити не можете” (Ів.15:5).
- злий дух спричиняє в нас різні проблеми і душевний неспокій через брак знання і розуміння науки Ісуса Христа.
Якось семирічний хлопчик їхав з батьком у поїзді. Він спокійно дивився у вікно на поле, ліси, дерева, які зникали на його очах. Але ось раптом поїзд із шумом в'їхав у темний тунель. Хлопчику стало страшно, у темноті він не бачив, чи сидить біля нього батько. Але обережно простягнув свою руку, поклав на руку батька і заспокоївся. „Що ти хочеш, сину мій?” — запитав у нього батько. „Нічого, тату, я тільки хотів пересвідчитись, чи ти ще тут!” І він тримався за руку батька до тих пір, доки поїзд не виїхав з тунелю. Якщо і ми опинимося у подібному становищі, простягнімо руку до Отця нашого Небесного у молитві і вірмо, що Він випровадить нас із пітьми до світла.
Недавно до мене звернулася за порадою одна жінка, котру почав переслідувати сильний душевний неспокій, не могла спокійно спати. Для боротьби з тою проблемою вона придбала собі молитовник і молилася молитви на відігнання злих сил. Та від цього їй не ставало краще, а навіть гірше. Таке явище було для мене дивне і незрозуміле. Під час розмови я попросив її показати ці молитви, які вона молилася. Як виявилося, там були надруковані молитви, які може відмовляти над хворими тільки священик. Тоді і виявилася причина її неспокою.
Серед засобів духовної боротьби, які Ісус залишив нам: Євангеліє і Святі Тайни, окремі дари він дав лише апостолам, щоб оздоровляли людей від злих духів і різних хвороб, які не можуть вилікувати самі. Коли хтось хоче перемогти різні спокуси, підступи сатани без належного духовного приготування, зміцнення себе Божою ласкою і вживає для цього засоби, на які не має Божого благословення, тоді такі старання будуть безуспішні, бо ніколи слабший не може перемогти сильнішого суперника. Лише маючи достатньо Божої сили і захисту через молитву, Святі Тайни, Боже благословення, ми можемо бути впевнені в успіхах боротьби з гріхами і спокусами.
Пригадаймо собі, що говорить апостол Павло про духовну зброю християнина: „Нарешті кріпіться в Господі та в могутності його сили. Одягніться в повну зброю Божу, щоб ви могли дати відсіч хитрощам диявола. Нам бо треба боротися не проти тіла й крови, а проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в небесних просторах. Ось чому ви мусите надягнути повну зброю Божу, щоб за лихої години ви могли дати опір і, перемагаючи все, міцно встоятися. Стійте, отже, підперезавши правдою бедра ваші, вдягнувшись у броню справедливости взувши ноги в готовість, щоб проповідувати Євангелію миру. А над усе візьміть щит віри, яким здолаєте згасити всі розпечені стріли лукавого. Візьміть також шолом спасіння і меч духовний, тобто слово Боже” (Еф. 6:10-17).
Отож, щоб успішно вирішувати життєві справи і проблеми з Божою допомогою, треба мати міцну віру і надію на Бога, які запевнять нам надійну Божу опіку, а тоді успішними будуть усі наші духовні старання і молитви. Амінь.
о. Михайло Чижович, редемпторист
