Неділя 5-та Великого посту

---

Мк. 10, 32 – 45.

Чи можете пити чашу, яку я п’ю…?

День за днем зближаємося до радісних Великодніх свят. Ми робимо останні кроки духовного приготування до цього великого торжества. Із роздумів над текстами молитов і Євангелієм неділь Великого Посту дізнаємося, що найважливішим у приготуванні до Пасхи є духовний піст - очищення душі з гріхів, покаяння і навернення серця, внутрішня переміна через наповнення духом Ісуса, духовне зближення до Нього, зміцнення стосунків віри і любові з Ісусом Христом.

Приготування до Пасхи можна ще назвати наведенням порядку в душі і у власному духовному житті. Піст дає нам можливість глибше переглянути, обновити духовне життя через молитву і сповідь, а тим самим обновити, впорядкувати свої стосунки з Богом.

Сьогоднішнє Євангеліє ще раз пригадує нам основну мету посту – відновити спільноту, єдність з Ісусом Христом. Відновлення цієї єдності Ісус показує в образі пиття спільної чаші. Чаша у Євангелії має глибоке символічне значення. Спільна чаша, це єдність з іншою особою. Пити спільну чашу, означає бути в тісній єдності з близькою особою, бути готовим розділити долю іншої людини, разом з нею переживати її труднощі. Пити чашу разом з Ісусом, означає побачити, відкрити Бога як близьку і дорогу для себе особу, відчути смак любові Бога до нас.

Визначного американського проповідника Д. Муді познайомили з молодим чоловіком, якого щойно звільнили з в’язниці. Муді запросив його до себе й представив своїй родині як свого друга.

Коли до кімнати зайшла маленька донечка Муді, то він їй сказав: - Еммо, подивись, це друг тата. І дівчинка довірливо підійшла й поцілувала його. Колишній в’язень глибоко зітхнув. Коли дівчинка вийшла, Муді запитав його, чому він так зітхає. – Ой, пане, - відповів той, вже багато років мене не цілували. Останній поцілунок я отримав від своєї вмираючої мами. Я думав, що ніхто вже не може любити мене, а ця дитина зворушила моє серце. Вона так щиро поцілувала мене, бо ви назвали мене своїм другом.

Отже, тільки дружнє ставлення людини до Бога зворушує її серце. Тому, віруючі люди, завжди й до всіх ставтесь по-дружньому.

 

Сьогоднішнє Євангеліє представляє нам Пасху, як торжество жертовної любові, спільноту любові Бога з людиною. Тому піст, це не просто певні заходи, які приготовляють нас до святкової події. Це час для створення духовної спільноти любові з Богом через Ісуса Христа.

Час посту даний нам для того, щоб глибше переглянути, обновити своє життя, особливо подивитися, що пов’язує мене з Ісусом, як основою життя: здоров’я тіла, забезпечення, успішна кар’єра, чи також духовні цінності, як правда, душевний спокій, захист від гріхів та всякого зла. Пережити добре піст, означає відповісти на запитання: з ким або з чим я пов’язую своє життя і щастя. Що насправді є основою мого життя не на словах, а на ділі – Христос чи світ?

Приклад. Помирав один віруючий чоловік. На питання: „Чи йому не шкода залишати цей світ?”, - він відповів: „Світ, як такий мене ніколи не цікавив, а переходячи до небесної батьківщини я змінюю тільки місце, але не товариство, в якому жив, з яким здружився й яке полюбив. На землі я був у спільності з Богом, з моїм Спасителем і з Божими дітьми. Я жив із ними в дружбі й там в небесах не буду поводитися інакше”.

Дорогий друже, а чи ти живеш у дружбі зі своїм Богом, з Його Сином Ісусом і зі всіма дітьми Божими?

З допомогою посту ми готуємося до Пасхи, яка стала основою життя кожної людини. Своїми стражданнями і воскресінням Ісус переміг гріх і смерть і відкрив дорогу до Отця, дав нам можливість очистити життя з гріхів, будувати основу свого життя разом з Ним. А ця основа, це єдність людини з Богом завдяки взаємній любові. Тому Пасха Христова, це відновлення єдності людини з Отцем Небесним. Цю єдність ми отримуємо через Ісуса Христа. Наша духовна єдність з Христом єднає нас з Отцем за його словами: „Хто бачить мене, той бачить Отця. Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене” (Ів. 14, 9,6).

Коли ми роздумуємо про піст, як приготування до Пасхи, то тим самим говоримо про нашу дорогу до неба, до Отця через Ісуса Христа.

Господь Бог защепив нам бажання щастя, але його неможливо знайти у цьому світі. Ніхто інший, окрім Господа, не може заспокоїти це наше бажання. Але таке щастя мусимо осягати таким способом, який Він нам призначив, тобто вірною і жертовною любов’ю, щирою службою Йому та людям! Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист