Дорогі браття і сестри!
Кожна людина у своєму житті прагне миру і спокою. Часто вона шукає його в церкві. Там прагне заспокоїти свої найглибші потреби. Часом складається у християн поняття, що Бог має забезпечити їх тихе і мирне життя, вирішити усі її проблеми або ж забрати їх зовсім. Коли з таким наміром хтось приходить до церкви, особливо в часі особистого захоплення Богом і Його наукою, через короткий час розчаровується. Бачить, що життя йому представляє нові виклики, потрібно боротися з різноманітними спокусами далі. Бог не забрав усіх труднощів життя.
Ісус у Своєму об’явленні дійсно обіцяє людині щастя та вічну нагороду. Проте ця нагорода не відноситься до земного життя. Він обіцяє вічні блага в небі. А сьогодні, у цьому щоденному житті, він говорить про хрест. Це, що ми чуємо у сьогоднішньому Євангелії, у неділю після Воздвиження Чесного Хреста: «Хто хоче йти за Мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій та йде слідом за Мною». Ці слова відкривають правду про щоденне наше життя на землі. Тут буде багато випробувань і спокус. Тільки той, хто через них сміливо перейде, отримає вінець вічної слави.
У сьогоднішньому світі існує особливий страх перед хрестом щоденного життя. Людина шукає щораз кращого комфорту для себе. Власна вигода поглинає ціле суспільство. Наслідком цього є велика кількість розводів, мала народжуваність дітей, звернення багатьох людей до ворожбитства з ціллю полегшити терпіння. Все це паралізує страх перед економічною скрутою та власною безпекою. Лише той, хто має сміливість заризикувати та взяти на себе відповідальність, може досягти успіху. Проте в цьому випадку потрібно пожертвувати своїм власним комфортом.
Отож, нехай слова Ісуса, нашого Спасителя, додадуть нам відваги у прийнятті та подоланні труднощів щоденного життя. Щоб кожен християнин міг сміливо мандрувати до осягнення обіцяної нагороди в небі.
о. Віталій Олещук, ЧНІ