Велике у Нього відкуплення ... Пс.129
Найпопулярніше
Чи ми є уважними до наших ближніх?
Багач – кожне слово про нього розповідає про розкіш, в якій він жив. Він одягався в кармазин та вісон. На ті часи це коштувало шалені гроші. Бенкетував щодня розкішно. В оригіналі слово «бенкетувати» звичайно застосовували до любителя, який споживав вишукані і дорогі страви. Багач же робив це щодня. У країні, де прості люди були щасливі, якщо мали м’ясо один раз в тиждень і де вони шість днів на тиждень наполегливо мусіли працювати, багач святкує.
Лазар (Єлеазар) лежав в очікуванні кришок, які падали зі столу багача. У той час не було ні ножів, ні вилок, ні серветок. Страву їли руками і в дуже багатих домах руки витирали кусками хліба, які потім викидали. На ці шматки хліба і чекав Лазар. Цікавий біблійний факт, що ім’я Лазар єдине ім’я, яке згадується у притчах.
Лазар - «Бог моя опора і допомога». Він був жебраком, вкритий струпами і настільки хворий, що не міг відігнати собак, які лизали його рани. Така картина в цьому світі. Але вона змінюється в майбутньому світі, іншому, де Лазар у славі на лоні Авраама, а багач в аді, у муках.
У чому ж гріх багача?
Він же не наказував забрати Лазаря від своїх воріт. Він не заперечував і проти того, щоб Лазар отримував хліб, який викидали з його столу. Він не вдарив його ногою, коли проходив поруч. Ні, багач не був спеціально жорстоким до Лазаря. Але гріх багача полягає на тому, що він не звертав уваги на Лазаря, він сприймав його стан як такий, що має бути: Лазар повинен лежати у стражданнях і голодний, у той час як він, багач, купався в розкошах. Хтось сказав про нього: «Багач потрапив в ад не за те, що він зробив, а був засуджений на муки за те, чого він не зробив».
Гріх багача в тому, що він міг спокійно дивитися на терпіння і біду, нужду, але вони не наповняли його серця жалістю і співстражданням; він бачив ближнього, який страждав і був голодний, і нічого не зробив, щоб щось виправити. Він був покараний за те, що не помічав горя ближнього.
Дорогі брати та сестри! Чи ми є уважними до наших ближніх? Чи стараємося уподібнитися до Христа, який завжди був уважний та співчутливий до людського горя?! Можливо, часто ті, хто поряд, кого зустрічаємо на дорозі нашого щоденного життя, не будуть потребувати хліба, грошей, але вони потребуватимуть нашої уваги, доброго слова підтримки.
Одного разу повз жебрака проходив чоловік. Цей чоловік затримався біля бідака і сказав, що, на жаль, не має із собою грошей, щоб йому допомогти. На що жебрак сказав: «Нічого, зате пан дав мені своє співчуття, увагу та щире серце».
о. Ігор Безкостий, редемпторист
