Велике у Нього відкуплення ... Пс.129
Найпопулярніше
Введення у храм Пресвятої Богородиці
Дуже часто ми можемо побачити по телебаченню видатних артистів, політиків, спортсменів, підприємців та інших людей, які розповідають глядачам про те, як вони досягли вершин у своїй діяльності і таким чином стали відомими. Одна із знаменитостей так окреслила секрет свого успіху: «Потрібно ходити з відкритими очима і використовувати кожну нагоду, котру життя пропонує. Людина не сміє лише мріяти… мусить активно працювати, щоби ту нагоду використати…»
Подія, про яку нам розповідає сьогоднішній празник, - це тільки одна з багатьох, коли Пресвята Богородиця підтвердила свій зв’язок з Богом та рішучість сповняти Його волю. До такого ж підтвердження сьогодні запрошені і ми.
Чи віримо ми в те, що Бог дбає про наше майбутнє? Чи віримо, що Він через щоденні обставини нашого життя поступово готує нас для певного завдання, яке можемо сповнити тільки ми? Чи віримо, що Він обдаровує нас різними дарами для того, щоб ми могли виконати це завдання? Бог так промовив до пророка Єремії: «Перш, ніж Я уклав тебе в утробі, Я знав тебе; і перш, ніж ти вийшов з лона, освятив Я тебе; пророком для народів Я тебе призначив» (Єр. 1, 5 ). Такі слова говорить Господь до кожного з нас, дає нам дар життя. Він міг покликати до життя мільйони інших, але покликав нас. Бог дає життя нам, бо Він думав про нас ще задовго до того, як ми з’явилися у цьому світі. Тому так важливо не змарнувати наше життя, і виконати ту місію до якої нас кличе Господь.
Господь створив кожного з нас для щастя, для того, щоб на цій землі ми вчилися любити і були «іконою» Бога для всіх тих, кого зустрінемо на своїй дорозі. Але багато людей не приймають ні Божих дарів, ні тієї місії, яку їм призначив Бог. Про це свідчать напруження та ворожнеча між народами, терористичні акти, кримінальні злочини і насилля.
Але, на щастя, є також свідчення того, що людина здатна прийняти рішення жити для Бога. Про це свідчать тисячі жертовних рук, які впродовж історії помагають хворим, немічним, неповносправним. Про це свідчать люди, імен яких ми не знаємо, але не зважаючи на це, постійно наповнюють цей світ добром та любов’ю.
Одного разу на аудієнції в Папи Івана Павла ІІ була молода дівчина із Болгарії Вібрінка Димитрова. Вона була калікою - протези замість рук і ніг. В її житті були періоди зневіри і відчаю, моменти, коли зовсім втрачала надію. Сьогодні вона нормально пише, працює, подорожує, знає вісім мов. Тепер вона присвячує багато часу, щоб розмовляти з нещасливими людьми на лінії довіри. Ця дівчина розвинула свої таланти, незважаючи на те, що вона є калікою. І таких прикладів можна навести багато. Але думаю і цього вистачає, щоб ми задумалися над питанням: «А що я вирішую зробити з моїм життям? Яким воно є і яким буде?»
Сьогодні святкуємо величне свято Введення у храм Пресвятої Богородиці. Роздумуючи над цією подією з життя Марії, ми маємо нагоду подивитися на ціле її життя, на те, як у своєму житті вона використала Божі дари. Пригляньмося тепер і до свого життя. Чи помічаємо ми ті великі Божі дари у своєму житті?
Просімо Пресвяту Богородицю про заступництво, щоб ми мали відвагу розвивати ті дари, які Господь нам посилає, і служити ними для сповнення того плану, який Він має для нас і для цілого світу.
о. Ігор Павлій, редемпторист
