Слово

• Проповіді
• Твори редемптористів
• Статті
• Реколекції
• Місії

Я уповаю і не боюся (Іс. 12, 2).

Євангеліє Мк. 8, 34 – 9,1.

Коли хтось іде в далеку подорож, то під час подорожі зупиняється, щоб відпочити, поживою зміцнити свої фізичні сили.

Східна Церква за давньою традицією в середині посту виставляє до почитання вірними хрест із розп’ятим Ісусом як джерело духовної сили - Божої любові - для духовного зміцнення, щоб ми могли впевнено і успішно дійти до кінця посту – Пасхи Христової - і разом з Христом духовно воскреснути.

Хрест для святих був джерелом сили в духовній боротьбі, щоб завдяки ній осягнути вічне щастя, як написав про це апостол Павло: „Слово про хрест, глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила божа” (1 Кор. 1, 9). Ось як висловився про святий хрест святий Іван Золотоустий: „Замало тільки пальцем робити хрест; при цьому повинна бути сердечна любов й сильна віра. Якщо так накреслиш його на своєму обличчі, то жоден з нечистих духів не зможе наблизитися до тебе, бачачи той меч, що його поконав, і ту зброю, від якої дістав смертельну рану” (гомілія 54 на Мт. 16, 13).

Сьогодні, у третю Неділю посту, нашу увагу затримує хрест. Дивлячись на розп’яття – бачимо Ісуса, позбавленого слави, зневаженого, зраненого, опущеного, який одночасно повністю відданий людям з любові для їх вічного щастя.

Постава Ісуса на хресті, зокрема його розпростерті руки, має глибоке духовне значення. Ісус, розпростерши свої руки на хресному дереві, неначе промовляє до людей різних часів:

- ця постава виявляє глибоке бажання Христа зібрати всіх людей, пригорнути до себе, щоб обдарувати їх милосердною любов'ю;

- Його любов є відкрита для всіх, хто бажає її прийняти;

- це запрошення віддатися, довіритися Христові, щоб Він став усім для всіх.

Через виставлений у храмах хрест Ісус запрошує людей повністю віддатися, довіритися Йому, все будувати в житті з Богом, згідно Його заповідей, щоб осягнути щастя дочасне і вічне. Адже своїми стражданнями і воскресінням Спаситель запевнив нам його осягнення. Чим більше місця і часу знайдемо в житті для Бога, тим більше ласки і щастя отримаємо, як сказав сам Ісус: „Бо кожному, хто має, додасться, і він матиме над міру” (Мт. 25, 29). А апостол Павло потвердив це такими словами: „Хто скупо сіє, скупо буде жати; хто ж щедро сіє, той щедро буде жати. Нехай дає кожний, як дозволяє серце, не з жалю чи примусу: Бог любить того, хто дає радо. Бог може вщерть збагати вас усякою благодаттю, щоб ви всього мали завжди подостатку” (2 Кор. 9, 6-8).

У життєписах святих читаємо, що св. Тома Аквінський якось відвідав великого вченого, праведника, св. Бонавентуру та просив його показати ті книжки, з яких він черпає так багато розумних думок. На це святий Бонавентура подав йому Хрест із Розп’яттям Ісуса, на якому були видні місця, які він часто цілував і сльозами обмивав, і промовив: „Ось моя книга, яка навчає мене мудрості і святості”.

Свята Церква урочисто виносить сьогодні святий Хрест і немовби словами святого Бонавентури промовляє до всіх нас: „Християни, ось вам книга, що навчить вас мудрості та святості”. Це та книга, яка навчає, як осягнути вічне щастя. Тож прийдімо і цілуймо святий Хрест так щиро, як цілував його святий Бонавентура. Прийдіть і навчіться із цієї книги, як жити і як помирати...

У цей час Великого посту жертвуймо з щирого серця Ісусові наше життя, наші добрі вчинки, час молитви, дух покаяння в сповіді, а Він зміцнить нас своєю любов’ю в пошуках щастя, в дорозі до вічного життя.

о. Михайло Чижович, редемпторист