Ось ще одне торжество святкує Церква – Вознесіння нашого Спасителя Ісуса Христа на небо до Отця.
Своїм земним життям Ісус Христос об’явив нам образ Бога - Отця і його любов до людей, показав нам дорогу до Бога. Своїми науками Ісус навчив і пояснив нам правду про Бога і про людину, як отримати Божу любов – основу щастя, як берегти її, у ній перебувати. Прикладом свого життя Христос показав, як Божою наукою жити, як з її допомогою дійти до неба.
У Вознесінні Ісус з тілом відійшов до Отця, завершив безпосередньо навчати людей і словами «ідіть, навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати те все, що вам заповідав» (Мт. 28, 56) передав цю ініціативу Церкві: апостолам, їх послідовникам і нам самим – нашій власній вільній волі, ініціативі, особистій відповідальності за добро Церкви і власне спасіння.
Читаючи Євангеліє, бачимо, що земне життя Ісуса було часом особливої ласки для людей, але не всі увірували в Ісуса-Месію, не всі прийняли Його науку. Та Бог, не зважаючи на черствість людського серця і невдячність, далі дарує людям свої ласки. Вознесіння Ісуса не стало повною розлукою з людьми, а радше перетворилось у духовну єдність людей з Христом, присутнім в Євангелії і Святих Тайнах.
Подібно в житті людей Бог дає особливі знаки своєї ласки. І сьогоднішнє свято пропонує нам поглянути глибше у своє життя, чи добре бачимо і достатньо використовуємо ці нагоди зібрати всі плоди Божих дарів.
Перший крок до неба – власна відповідальність, здійснення на практиці заповіді любові себе самого. Подія Вознесіння Христа на небо пропонує нам запитати себе, якою є наша відповідальність, старання за своє освячення, наскільки вміємо любити себе, поважати, шанувати власну гідність, зберігаючи Божі дари добрим виконанням християнських обов’язків.
о. Михайло Чижович, редемпторист