Неділя 9-та по Зісланні Святого Духа


Ісус зараз же простягнув йому руку

Мт. 14, 22-33


У попередні неділі ми чули про різні види чудесних оздоровлень, помочі Ісуса людям: оздоровлення розслабленого, двох сліпців, німого, чудо 5 хлібів.


Нинішнє Євангеліє є потвердженням тої правди, що коли людина просить в Бога помочі, особливо у складних ситуаціях, Бог завжди помагає, подібно як врятував Петра в небезпеці потонути в морських хвилях. Як зазначає євангелист Матей, коли Петро почав зі страху потопати і звернувся по допомогу до Ісуса, Ісус зараз же простягнув йому руку і витягнув з води. Подібно стається і в нашому житті. Коли хтось потрапляє в якусь велику небезпеку, зокрема душевну, Христос зараз же спішить з допомогою, тільки треба вміти цю допомогу розпізнати і прийняти. Отже, у труднощах Бог ніколи не залишає людину саму.


Так склалося, що випробування стали невід’ємною частиною людського життя. Коли повар готує страви, пробує смак їжі, чи зварена, чи не треба додати солі, цукру або інших приправ. Кравець в процесі праці дивиться, чи добре скраяв полотно, а потім дає приміряти замовнику, чи добре пошито, чи не треба чогось поправити. Хто складає меблі, перевіряє їх на надійність і т.д.


Подібно Христос, випробовуючи душу людини, випробовує надійність її приготування до життя вічного. У випробуваннях люди часто запитують: Чому? Для чого це сталося? Яке воно має значення для мене? Відомий католицький релігійний письменник Жан Ваньє у своїй книжці „Потойбіч депресії” так написав на цю тему: „Життя, це послідовність криз та моментів, які дають можливість ще раз відповісти на запитання: ким ми є і чого насправді хочемо у житті”.


Випробування допомагають людині краще пізнати себе і пізнати Бога, відчути його потребу у житті, зміцнити віру, надію в Бога.


Одна молода мати народила хлопчика. Але лікарі сказали, що в дитини невиліковна хвороба, і вона не має шансів вижити. Мати однак ніяк не годилася з сумним твердженням лікарів. Тоді у сльозах просила лікарів, щоб дозволили їй перебувати в палаті разом із сином. І лікарі дозволили, щоб хоч якось потішити молоду маму. Вона днями і ночами сиділа біля ліжка своєї дитини і весь час тихо молилася. Проходив час, а дитина продовжувала жити. Тоді лікарі зробили чергове обстеження і виявили, що дитина абсолютно здорова. Молода медсестра здивовано запитала лікаря: „Це диво, який препарат його вилікував?” „Це не диво. Його вилікувала материнська любов і молитва”, – відповів досвідчений лікар.


Багато українських храмів, крім таїнства Євхаристії, обдаровані різними дарами Божої допомоги: відпустове місце, чудотворна ікона, мощі святих. Стараймося з вірою, надією і покорою прибігати до них у хвилях випробувань, у наших турботах, користаймо з цих дарів Божої ласки, заступництва і помочі Марії, нашої небесної Матері, щоб з їх допомогою зміцнитися Божою ласкою, відновити душевний спокій, зростати в праведності і побожності та стати учасниками радості царства небесного.


о. Михайло Чижович, редемпторист