Неділя 24-та по Зісланні Святого Духа

---

Лк. 8, 41-56.

Слова Євангелії цієї неділі навчають нас, що духовне життя християнина - це життя вірою. Жити вірою - це не лише мертво, бездушно виконувати християнські обов’язки, дотримуватись традицій і релігійних звичаїв, а це передусім особистий зв’язок любові людини з Богом. Жінка, хвора на кровотечу, силою своєї віри діткнулася не тільки краю одежі Ісуса, а Його любові, і ця любов Христа оздоровила її.

Зв’язок любові людини з Богом зроджує в неї почуття себе як приятеля Бога, близької особи, а не раба, невільника букви Божого закону.

Щоб духовне життя християнина було плідне, багате на добро, потребує співпраці людини з Богом, де Бог все починає і завершує, а людина є посередником Його ласки, коли своїм покаянням, щирим і відкритим серцем створює можливості, щоб Божа ласка, наповнювала її, діяла на неї, змінювала і оздоровляла з середини і ззовні.

Співпраця з Богом потребує знайомства осіб, взаємного пізнання. Чим краще будемо знати Бога, Його любов, тим менше буде в нас сумнівів, зневіри і знеохоти, пригніченого духа.

Шестирічна дівчинка зі сильними опіками потрапила в лікарню. Тримаючи мамину руку, вона запитала: „Мамо, а я буду жити?” „Будеш. Тільки сильно вір у це”, - відповіла мама. „Добре …”, - відповіла дівчинка і знепритомніла. Тоді вся церковна громада щодень молилася за її зцілення і ось як мінявся лікарський діагноз. Перший тиждень: буде жити, але не відомо чи вийде з коми. Минув другий тиждень: вийде з коми, але, можливо, буде інвалідом. Третій тиждень: дивно, але вона поступово стає цілковито здоровою. Через місяць дівчинку виписали з лікарні повністю зціленою. Коли вона покидала лікарню, сказала мамі: „Мамо, я завжди вірила, що Христос мене зцілить”.

Сильна віра впливає на стан душі, робить її доброю, милосердною, бо через неї проходить Божа ласка. Поверхнева віра не впливає на стан душі, залишає її холодною, черствою, жорстокою, немилосердною.

Дотик віри до Христа - це дотик пізнання Бога і Його любові. І її ми дотикаємо і пізнаємо у молитві, у святій сповіді і святому Причастю, у Святому Письмі.

Нехай кожна наша щира молитва, сповідь і причастя будуть дотиком до Божої любові, допомагають нам краще і глибше пізнавати Бога і Його любов, щоб вона наповнювала нас, постійно зближала до Бога, оздоровляла духовно і тілесно.

о. Михайло Чижович, редемпторист