Стрітення Господнє

---

Лк. 2, 22-40.
Святкуємо ще одне величне свято – Стрітеня Господнє. Вже сама назва свята – Стрітеня, тобто зустріч, вказує на одне з його важливих духовних значень, що всі духовні старання християнина повинні бути направлені до однієї мети – вміти зустрічати Бога у своєму житті. Прикладом цього є праведний Симеон, котрий удостоївся від Господа особливого дару. Він в особі дитятка Ісуса пізнав і зустрів на схилі свого життя особисто, безпосередньо очікуваного Месію, Божого Сина, Бога в його особі. Та перш, ніж зустріти Ісуса особисто, він вже зустрів Бога у житті своїм праведним життям: дотримуючись Божого закону, ревною молитвою, постом і чуванням. Завдяки праведному життю, він був щедро наповнений Божими дарами, світлом Святого Духа, як зазначає євангелист Лука: „І Дух Святий був на ньому. Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерті, перш ніж побачить Христа Господа” (Лк. 2, 25-26). І саме ця наповненість Божим світлом дала йому можливість пізнати в особі дитятка Ісуса Господа, Божого Сина, якого Марія і Йосиф принесли до Єрусалимського храму, щоб посвятити Його Богу і виконати приписаний законом обряд очищення.

Приклад праведного життя святого Симеона пригадує нам важливість слів Христа: „Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий” (Мт. 5, 48). А ця досконалість проявляється у наповненні душі християнина дарами і світлом Святого Духа, котрі допомагають нам розпізнавати і зустрічати Бога у нашому житті. Хоча ми не зустрінемо, не побачимо Бога нашими тілесними очима як Симеон, у цьому земному житті, але можемо розпізнати його присутність в духовний спосіб, очима віри у вигляді різних знаків любові, які Бог посилає нам. Тому важливими є також інші слова Христа: „Блаженні ті, які не бачили й увірували” (Ів. 20, 29).

Закінчилось життя одного чоловіка, він помер і став перед Господом. Господь радісно його прийняв і показав йому все його життя, яке було подібне на довготривалу мандрівку. У цій мандрівці поряд зі слідами того чоловіка було видно ще чиїсь сліди. Той чоловік зрозумів, що це Господь ішов із ним через усе його життя. Але в деяких місцях ці сліди зникали, це відбувалося саме тоді, коли цей чоловік переживав важкі дні у житті. Тоді він здивовано запитав: „Господи, а чому у трудні хвилини Ти залишав мене одного?” Відповів Господь: „Ні, Я ніколи не залишав тебе самого, просто у ці скрутні для тебе хвилини Я ніс тебе на Своїх руках”.

Цей приклад багато про що говорять нам, бо хто проживає із Господом, з тим завжди перебуває Господь, навіть тоді, коли не звільняє нас від важких хрестів. Він завжди поруч, хоча ми не завжди це відчуваємо.
У події Стрітеня перетинаються дві дороги - людська і Божа, Божої любові, Симеона і Ісуса Христа. Чим частіше вони сходяться, перетинаються, відбувається зустріч людини з Богом, зростає почуття щастя, певність нашої дороги до Бога.

Хай Дух Божий наповнює нас світлом, щоб бачити Бога на дорогах життя, джерело нашого благословення і щастя.

о. Михайло Чижович, редемпторист