Неділя 32-га по Зісланні Святого Духа

---

Лк. 19,1-10.

Кожного разу, коли ми приходимо до храму на Богослужіння, ми приходимо сповнити християнський обов’язок, який випливає з Божої і церковної заповідей: „Пам’ятай день святий святкувати” і „У неділі і свята брати участь у Святій Літургії”. Але вірю, що ми приходимо до храму не лише з обов’язку, а також з особистої духовної потреби: просити молитвою допомоги у Бога, оздоровлення, прославити Бога молитовними співами, подякувати за отримані ласки, освятитися розумінням Божої науки, пізнанням Божої волі, а особливо збагатитися ласкою Євхаристії, духовно зміцнитися дарами і світлом Святого Духа.

Неділю Закхея, яка припадає сьогодні за церковним календарем, можна вважати підсумком усіх неділь після Зіслання Святого Духа, а саме, на скільки ми духовно зросли за цей рік, як ми глибше пізнали Христа, з’єдналися з Ним, роздумуючи над Євангелієм кожної з цих неділь, наскільки Він увійшов в наше життя.

Неділя Закхея також розпочинає період приготування до Великого посту, вказуючи на основне його завдання – відновити, зміцнити наш зв’язок віри, надії, любові і довір’я до Бога, щоб Господь Бог справді став центром, основою нашого життя і єдиним джерелом щастя.

Одного вечора батько, мати і діти сиділи перед телевізором і розмовляли, коли несподівано хтось застукав до дверей. Батько встав, пішов відчинив двері і побачив незнайомого чоловіка з Біблією в руках.
- Чи у вашій хаті мешкає Бог? – запитав цей чоловік.
- Пробачте! Що ви сказали? – промовив батько, заскочений таким питанням.
- Чи у вашій хаті мешкає Бог? – ще раз запитав той незнайомий чоловік.
- Очевидно, що так, відповів господар дому, - ми маємо в хаті святий хрест, маємо ікону Ісуса Христа. Так, в нашій хаті мешкає Бог.
Господар замкнув двері і повернувся до кімнати.
- З ким ти розмовляв? – запитала дружина.
- Якийсь незнайомець питав, чи в нашій хаті мешкає Господь Бог, відповів батько сім’ї.
- А що ти йому відповів? – знову запитала дружина.
- Я сказав, що ми маємо в хаті святий хрест і маємо ікону Ісуса Христа.
- Я думаю, що той чоловік не мав на увазі ікону. Він хотів знати чи Господь Бог справді живе з нами, чи Його любов є у нашому серці, чи Бог є членом нашої сім’ї, нашої родини, - впевнено промовила дружина.

Приходячи браття і сестри кожного разу до храму на Богослужіння, не залишаймо Христа у храмі, а берімо Його з собою, несімо Ісуса у наших серцях до наших домів в дарах любові, милосердя, терпеливості, покори, лагідності, прощення, отриманих через молитву, сповідь, Святе Причастя, щоб Бог і його благословення завжди перебувало з нами, в наших домах, сім’ях і родинах.

о. Михайло Чижович, редемпторист