Неділя 1-ша Великого посту


Ів. 1, 43-51.
Натанаїл сказав: „ Звідкіль ти мене знаєш?” Сказав Ісус і промовив до нього: „Перше ніж Филип тебе покликав, я тебе бачив, як був єси під смоковницею”


Одною із поширених речей щоденного вжитку людей чи домашнього інтер’єру є дзеркало. Ми вживаємо його, щоб слідкувати за своїм зовнішнім станом, виглядом. Але хтось запитає, а що спільного має дзеркало з Великим постом?

У Євангелії першої неділі посту ми чуємо розповідь про покликання перших апостолів, зокрема Филипа і Натанаїла. Історія покликання Натанаїла пригадує нам кілька основних завдань посту:
- пригадує нам основне покликання нашого життя - пізнати і полюбити Бога, бути в єдності з Богом тут у вічності;
- пригадує основне завдання посту - духовне очищення, відновлення єдності з Богом і з ближніми;
- вказує на важливий плід посту - пізнати Бога і себе, стан своєї душі, власні гріхи, щоб щиро покаятися за них.

Одною з покутних практик Великого посту є читання Святого Письма і роздумування над ним. Роздумування над Словом Божим стає для християнина неначе духовним дзеркалом, яке допомагає нам краще пізнати образ Бога і пізнати свій образ і подобу, на який Бог створив нас, пізнати, якими Бог хоче бачити нас. Молитва допомагає людині пізнати теперішній стан душі і спосіб поведінки. Це дає нам можливість порівняти свій реальний стан із тим зразком, на який Бог нас створив і якими хоче бачити нас.

Пізнання себе у світлі Божого Слова і з допомогою молитви відкриває перед нами поле праці, підказує нам, над чим маємо ще працювати, що потрібно змінити, виправити в собі, щоб стати духовно кращими, бути ближче Бога завдяки внутрішній переміні, удосконаленню в собі Божого образу і подоби.

Як вже зазначалося вище, одним із основних завдань Великого посту є духовне очищення і відновлення зв’язку любові, спільноти з Богом і ближніми. З’єднання двох осіб потребує взаємного пізнання. Взаємне пізнання двох осіб провадить їх до з’єднання. Від глибини пізнання залежить сила зв’язку осіб. Чим глибше пізнання, тим сильніший зв’язок виникає між двома особами, тим легше будувати цей зв’язок, долати труднощі, які виникають у створенні цього зв’язку, перемагати ворогів – спокуси, гріхи , які стараються зруйнувати цей зв’язок. Отже, Слово Боже допомагає нам створити цей зв’язок любові з Богом, а молитва зміцнює його.

У авви Пафнутія жив монах, який важко переносив самітницьке життя. Він не розумів, навіщо потрібно переносити ці щоденні терпіння, обмеження, так багато молитися, адже тисячі людей живуть „нормальним життям” і нічого їм не бракує. Одного дня він попросив авву відпустити його у світ. Авва відпустив, але сказав: „Думаю, що робиш помилку, але нехай ця помилка приведе тебе до покаяння”. Він пішов у світ, одружився і скоро побачив, що життя у світі не таке радісне, як йому видавалось. Щоденна важка праця заради прожитку. Поступово побачив, що перетворюється у раба своєї дружини, що змушений виконувати усі її примхливі бажання. У монастирі був слугою Божим, а у світі – слугою людини. Уночі, таємно зібрав речі і втік до монастиря. Прийшов до авви Пафнутія і розкаявся у своєму вчинку. Авва радо прийняв його назад. Тепер самітницьке життя приносило йому справжню душевну радість.

Отож, нехай благословенний час посту, зокрема піст, молитва і Слово Боже, це духовне дзеркало, допоможе нам глибше пізнати Божу любов, відновити і зміцнити зв’язок любові з Богом, щоб скріплені Божою силою, ми могли легко долати різні перешкоди, які виникають у нашій мандрівці до неба, до дому нашого Небесного Отця.

о. Михайло Чижович, редемпторист