Нечинні монастирі редемптористів Львівської провінції

21 серпня 1913 р. перша група бельгійських редемптористів поселилась у літній резиденції митр. Андрея Шептицького в селі Унів. Це давній василіанській монастир, який був зліквідований за реформи цісаря Франца Йосифа. Частину дому займав лісник, який також доглядав за майном резиденції. Редемптористи поселились в одному крилі дому – по праву сторону від теперішнього головного в’їзду до Унівської Лаври. Поряд із монастирем знаходилась кам’яна церква, яка була парафіяльною. Літом 1914 р. трагічно загинув місцевий парох, тому обслугу парафії перебрали на себе редемптористи. 1 вересня 1919 р. унівська спільнота редемптористів переїхала до села Збоїска, залишивши резиденцію митрополита монахам Студійського Уставу.

Вдруге редемптористи опинились в Уневі 17 жовтня 1948 р., після ліквідації монастиря в с. Голоско Велике. Сюди переїхало понад 30 редемптористів: священики, брати і студенти. Однак, 6 вересня 1950 р. радянська влада закрила і цей монастир, а всіх ченців розігнала.

Ван дер Стратен Еміль 21 серпня 1913 – грудень 1913

Схрейверс Йосиф грудень 1913 – 1 вересня 1919

Де Вохт Йосиф 17 жовтня 1948 – 16 грудня 1948

Зятик Іван 16 грудня 1948 – 5 січня 1950

Рудка Василій 5 січня 1950 – 26 липня 1950

Курчаба Филимон 26 липня 1950 – 6 вересня 1950.

Літом 1918 р. митр. Андрей Шептицький подарував редемптористам дім і землю у селі Збоїска, біля Львова. У жовтні того ж року о. Кінцінгер Ектор поїхав у Збоїска, що приготувати дім до приїзду всієї спільноти із Унева, яка на той час налічувала 9 осіб. Однак листопадові події 1918 р. розпорядились по своєму. Отець Ектор не міг контактувати із співбратами до травня 1919 р. 1 вересня 1919 р. спільнота із Унева офіційно переїхала до нового монастиря.

Влітку 1922 р. поряд із монастирським домом з’явився новий великий будинок, який призначався для школи-ювенату для хлопців. З 1 вересня 1922 р. розпочалось навчання. В 1927 р. було добудовано ще oдин корпус школи. Ювенат у Збоїсках діяв до листопада 1945 р., із перервою від жовтня 1939 до вересня 1941 рр.

В 1939 р. монастир був націоналізований радянською владою, а з другим приходом влади рад - зліквідований в листопаді 1945 р. Ще до ліквідації в частині монастиря розмістилась військова частина, яка діяла до середини *80-их років минулого століття. Пізніше всі монастирські будівлі було передано Інститутові Прикладної Акустики. Після виходу із підпілля редемтпористи не одноразово намагались повернути свій монастир. Однак, корумпована судова система не визнала права власності редемтпористів.

Схрейверс Йосиф 1 вересня 1919 р – 8 січня 1920

Кінцінгер Ектор 8 січня 1920 - 22 серпня 1921

Схрейверс Йосиф 22 серпня 1921 – 16 січня 1927

Ванганзенвінкель Луїз 16 січня 1927 – 1 травня 1939

Породко Володимир 1 травня 1939 - жовтень 1939

Породко Володимир липень 1941 – липень 1944

Зятик Іван липень 1944 – листопад 1945.