Своїм приходом Святий Дух об’являє правду про Бога не лише для самої правди, але ця правда знайде своє застосування у житті, коли Святий Дух через апостолів буде навертати людей до правдивої віри, зближати їх Своєю любов’ю через Христа до Бога Отця, об’єднувати в одну спільноту дітей Божих.
Коли відчуваємо потребу певних дарів: миру, любові, спокою, здоров’я - звертаймося, молімося до Святого Духа, скарбниці дарів, просімо Христа про світло Святого Духа у житті, щоб торжество Зіслання Святого Духа не було лише чудовою історією, а реальною дійсністю.
Отці Першого Нікейського Собору сміливо захистили правду про Божество Христа і тим самим основу нашого вічного щастя, яке запевнив нам Христос, як Бог, котрий своїми страстями і смертю випросив нам у Отця прощення гріхів, а своїм воскресінням відкрив нам дорогу до неба, повернув нам можливість наново втішатися радістю вічного життя.
Вознесіння Христа на небо є радісною подією, бо цим Ісус пригадує нам
наше призначення, мету нашого життя – Царство Небесне, бути разом з
Отцем. Це свято оживляє нашу надію на щасливе майбутнє, бо нашою дорогою
до раю є Христос, який перебуває разом з Отцем і очікує там кожного з
нас, яких відкупив з неволі гріха, щоб дарувати нам радість вічного
життя, у якій перебуває разом з Отцем і Святим Духом.
Пошук значення тої чи іншої проблеми дає особі повне її вирішення, бо провадить людину до Бога, оживляє її віру у всемогутність Бога, для якого немає нічого неможливого, віру в те, що все, що стається у нашому житті, стається з Божої волі і служить для нашого добра, особливо добра душі, як це сталося у житті сліпонародженого.
Історія навернення жінки-самарянки показує нам силу і велич Божої любові – лагідної і співчутливої. Немає гріха, з багна, неволі якого не визволила б душу Божа любов, з якого не очистило б її Боже милосердя. Для Бога не страшний жодний, навіть найгірший стан людської душі, який може виправити Божа любов.
Оздоровлення Ісусом розслабленого чоловіка пригадує нам, що ми ніколи у житті не є самі. Якщо біля нас нема близьких осіб, котрі могли б нас підтримати, то з нами завжди невидимо є присутній Христос. Потрібно тільки пам’ятати про це і твердо вірити у цю правду, навчитися у різних обставинах життя покладати надію на Бога та його підтримку, і це допоможе нам відновити душевний спокій, віднайти сенс життя, вчинивши Христа центром і основою свого життя, джерелом миру і сили.
Ми часто ображаємо і проганяємо тих, хто робить нам милосердя, бо безкорисливе милосердя видається нам чимсь дивним і безглуздим. Між тим, саме милосердя надає нашому життю правдивого і глибокого змісту. Саме милосердя допомагає нам бачити Христа в наших ближніх, потребуючих, відчувати його присутність, зустрічати в них Воскреслого Ісуса – джерело миру і радості для наших душ.
Тільки особиста зустріч з Христом зміцнює віру людини, єднає тісно дві особи. Людині потрібно мати лише щире бажання навернутися і відкрите серце на Божу любов. За прикладом Христа ми також маємо бути готові жертвувати всім земним, задля Христа, для добра своєї душі, якщо любимо Бога. Бо справжня любов є жертовна, спільне добро ставить вище особистого задоволення.
Духовно воскреснути - це звільнитися від неволі гріха і з’єднатися з
Богом. Щоб звільнитися з гріха, треба спочатку пізнати його, пізнати
стан своєї душі, просвітитися світлом Божої ласки. І в цьому допомагає
нам молитва і Слово Боже. Воскреснути, це бачити присутність Бога у
житті, це також відновити зв’язок любові з Богом.