Воскреснувши з мертвих, повернувшись до життя, Ісус Христос засвідчив цим свою перемогу над силами смерті, темряви, зла. А що є основою цієї перемоги? Це звичайно Божа любов. Тому свято Воскресіння, це торжество перемоги Божої любові над силами зла. Бо основою істоти Ісуса Христа і його Божественної сили є любов.
Як кожна подія з життя Ісуса Христа, пречистої Діви Марії чи святих має за ціль чогось нас навчити, зробімо висновок і з історії нинішнього свята. Квітна неділя показує нам нестійкість людської слави та марність земного щастя. Радість і смуток тут на землі – це дві нерозлучні сестри. Тож, коли хочемо колись тріумфувати з Христом у небі, мусимо найперше тут на землі перейти з Ним страсний тиждень і Голготу. І тільки тоді зможемо, як Він, увійти там, де вічний тріумф, радість і воскресіння.
Основною причиною наших проблем у стосунках з ближніми є те, що ми часто керуємося засадою справедливості. Ми хочемо, щоб все в житті було чесно, справедливо, ідеально. Але ми самі не є ідеальні і інші люди, з якими зустрічаємося в житті, не є ідеальні у своїй істоті і поведінці. Тому, коли говоримо про любов до ближнього, слід пам’ятати, що любов є не тільки справедлива, а має й інші прикмети: милосердя, терпеливість, покора, лагідність.
Час посту, це не тільки стриманість від їжі і забав, а це час духовної боротьби з власними гріхами, недоліками, стриманість передусім від гріхів, зріст у вірі, любові, молитві, практика духовного посту. Цей духовний вимір посту ми можемо проявити у ставленні до наших ближніх, у наших сім’ях і родинах, зокрема у стосунках батьків до дітей, і дітей до батьків.
Подія Благовіщення є важливим доказом безмежної любові Бога до людей, яка є джерелом справжньої, невичерпної радості. Бо звіщаючи Марії через ангела вістку про вибір Її на Матір Божого Сина, цим Бог виявив Їй свою надзвичайну любов, а через Неї продовжує щедро виливати її на всіх нас.
Час посту - це час духовного оздоровлення. Оздоровлення душі, наших думок і бажань через покаяння і навернення. Це час молитви і покути, духовна лікарня, нагода для оздоровлення душі з гріхів і недосконалостей, оздоровлення спільноти з Богом і ближніми. Особисте зближення до Бога зближає нас разом, ми стаємо ближчі один до одного завдяки Божій любові.
Пізнання себе у світлі Божого Слова і з допомогою молитви відкриває
перед нами поле праці, підказує нам, над чим маємо ще працювати, що
потрібно змінити, виправити в собі, щоб стати духовно кращими, бути
ближче Бога завдяки внутрішній переміні, удосконаленню в собі Божого
образу і подоби.
Піст – стриманість від страв, забав та молитва мають користь для душі і вартість перед Богом лише тоді, коли наповнені духом любові. Подібно як віра без діл мертва, так піст без любові мертвий. Християнин під час посту повинен стримуватися не тільки від страв, забав, а старатися стримуватися передусім від всяких гріхів, що набагато приємніше Богу.
Служіння ближнім і в них Христові, свідчить про те, що можливості здобути для себе Божу любов, ласку спасіння є близько нас, і їх є багато у житті. Наше служіння ближнім, котрі потребують матеріальної чи духовної допомоги, доброго слова, підтримки, розради є нагодою, джерелом, де ми можемо отримати для себе Божу любов, потрібну для нашого спасіння.
Потреба важливих речей у житті людини надихає її до праці, до контакту з Богом. Бо людина і її життя змінюється якісно лише з допомогою Бога, через зміну зв’язку людини з Богом, коли людина щораз більше відчуває потребу Бога з мотиву любові.