Людська невдячність будується на тому, що людина, в принципі не заперечує Бога, але все ж таки власне життя намагається будувати без Бога. Вона бажає упорядковувати своє життя так, як того хоче вона, але не так, як упорядкував Бог.
Господь Бог посилає Своєму народові під час його паломництва на землі „знак утішення та певної надії”, яким є „сяюче обличчя Господньої Матері, благословенне ім’я Марії, повної благодаті, бо вона увірувала у Господнє слово”.
Віра зроджується у серці людини залежно від того, чиїм словам і думкам вона віддає перевагу у житті. Чому людина віддає перевагу у житті, в те вона і вірить. Якщо людина слухає Боже слово і виконує у житті, воно зроджує міцну віру і довір’я Богові.
Під час преображення Ісуса лице його сяяло як сонце, що було проявом його Божої краси, бо то сяяла краса Його любові. Коли гору Тавор огорнула хмара, із неї пролунав голос небесного Отця, який назвав Ісуса своїм улюбленим Сином. У Ньому Отець бачить також кожного з нас, хто з’єднався з Христом у святому Хрещенні, бо Христос страждав і помер за спасіння всіх людей.
Покора, терпеливість, стриманість, прощення, це не слабкість чи втрата для християнина, це сила духа, перемога над злом, гріхом, бо тоді в нас діє Божа сила і ласка, Божа любов перемагає через нас зло, яке є у серці чи вчинках мого ближнього, „щоб було видно, що велич сили є від Бога, а не від нас” (2 Кор 4:7).
Причиною різних людських нещасть є віддалення від Бога через гріх, постійне незадоволення станом свого життя, шукання щастя у світі. Коли людина покладає свою надію на земні речі, вона віддаляється і від Бога і його опіки і наражає себе на руйнівний вплив злих сил.
Основним ліком у кризовій ситуації є віра. Вона спонукає нас до пошуку нової, більш надійної духовної основи у житті, ніж дотепер. Хто вважає себе християнином, людиною віруючою, віра звертає його погляд, думку і увагу на Христа.
Наше життя стане кращим, коли в нього ввійде Господь, а наші людські відносини наповнить безкорислива Божа любов.
Коли людині болять очі, слабне зір, тоді вона, звичайно, йде до лікаря. Так само, коли наші духовні очі віри хворіють, поспішаймо до духовного Лікаря, Ісуса Христа, щоб їх оздоровив.
Провідники вибраного народу, учителі закону Мойсея, запалені ревністю до букви закону і засліплені заздрістю, так ненавиділи Ісуса Христа, що пильно слідкували за кожним його кроком, за кожним його словом, щоб могти Його на чомусь зловити і пришвидшити Його згубу.