Ми нераз говоримо між собою, що нема справедливості на світі, хоча це не означає, що у Бога також її немає. Багатство і бідність, щастя і страждання є вічними супутниками суворої дійсності нашого земного життя. Велика нужда і страждання на землі, нещастя і несправедливість у світі не походять від Бога, але є наслідком людських гріхів, черствості серця на слово Боже, народжуються з людського егоїзму, злоби, скупості, заздрощів і ненависті та з надмірного прив’язання до земних розкошів, коли люди не хочуть ділитися своїм добром з ближніми.
Роздумуючи про служіння ангелів у ділі нашого спасіння, просімо наших Небесних покровителів і охоронців нашого життя — святих ангелів, щоб вони скріпляли нас на дорозі нашого спасіння. Пам’ятаймо, що немає нічого страшнішого, як вічна загибель душі, тому намагаймося з допомогою ангела-хоронителя увійти у вічну радість свого Господа!
Бог засіває зерно свого слова: порад, настанов, духовних ліків у людське серце. А для того, щоб воно дало добрі плоди, потрібна співпраця людини з Богом.
Господь різним шляхом стукає до наших сердець, тільки потрібно мати відкрите серце, щоб почути Його голос і прийняти Його допомогу, промінь радості для душі.
Коли ми прославляємо святих, а особливо мучеників, ми вшановуємо їх як свідків віри і геройської любові до Бога, до Його доброти і милосердя, а передусім віри в існування Бога. Бо якщо Бога немає, не існує, ніхто не віддавав би своє життя за пусті ідеї.
Наукою про любов ворогів Ісус Христос хоче навчити нас долати не лише
зовнішні життєві труднощі, а й труднощі внутрішні, духовні, моральні,
щоб наша дорога любові до Бога завжди була простора і вільна від різних
перешкод.
У щоденній праці, духовній боротьбі людина пізнає правду про себе і ця правда про власну гріховність, гріхи іноді відштовхує людину від Бога, замість зблизити до Нього, тісніше з’єднати з Ним. Саме тут потрібна надія на Бога і довір’я Його милосердю.
Через поставу жінки поганки Ісус навчає, що для людини, яка має сильну віру і покору, немає ніякої перешкоди в дорозі до Бога. Вдивляючись у цю геройську поведінку жінки хананейки, грішниці, стараймося просити Христа про цю ласку сильної віри і безмежного довір’я Його доброті і милосердю.
Покров Марії є особливим знаком Божої любові, опіки над нами. Святкуючи Покров Пресвятої Богородиці, ми хочемо подякувати Богу за цей дар, за опіку Матері Божої над нами.
Прояви щастя, це прояви добра, тобто вміти радіти життям, кожним добром, яке зустрічаємо у ньому. Пам’ять про те, що Бог є близько нас, що є Хтось, кому ми потрібні, хто зацікавлений нами, нас любить і розуміє, є найбільшою нагодою відчувати себе щасливим.