Коли Бог допускає у житті людини певні випробування, малі чи великі, фізичні чи духовні, вони приносять спочатку певні втрати, стають перешкодою у здійсненні своїх мрій і планів. Але коли особа приймає їх покірно і в згоді з Божою волею, Бог щедро винагороджує ці терпіння, цю жертву терпеливої любові людини до Бога, до свого Небесного Батька.
Якщо ми віримо в Бога і Його всемогутність, завжди покладаймо надію на нього у різних життєвих ситуаціях. Подія оздоровлення розслабленого ще раз навчає нас, що тільки з Божою допомогою ми зможемо впевнено і успішно вирішувати навіть найважчі життєві справи. Людина, яка уповає на Бога, ніколи не посоромиться, тому що єдиний Бог – вічний, правдивий, не помиляється, Він завжди вірний у своїх словах.
Надія відкриває нам джерело нашої сили, впевненості у собі, у житті. Вона становить захист, охорону людини на дорогах життя. Чим певніше є джерело надії, тим глибшим є відчуття власної захищеності. Для християнина немає кращого і певнішого джерела надії крім Господа Бога.
Своєю тілесною смертю, як найвищим проявом любові, Ісус не знищив тілесну смерть, а знищив найперше смерть духовну, яку спричинив первородний гріх. І хоч гріх ще панує у світі, ми маємо перемогу над ним завдяки Божій любові і милосердю через Ісуса Христа.
Коли людина вибирає свою життєву дорогу – професію, вибирає певний, Божий дар, що лежить ближче їй до серця, яким хоче користуватися сама і служити ним ближнім, від якого буде отримувати у житті радість і задоволення. Даруючи нам певне покликання, те чи інше завдання у житті, подібно як в житті Богородиці, Бог ніколи не залишає нас самих, а завжди є з нами і готовий нам помагати.
Ісус прийшов на землю не потішати, розвеселяти нас тілесно, а очистити наші душі з гріхів і відновити нам дорогу до неба. Тому Бог допускає терпіння у житті, зокрема у пості, щоб ними випробувати нашу любов до Нього, нашу готовність увійти без перешкод до Царства небесного. Бо правдива любов готова терпіти для ближнього, жертвувати себе задля спільного добра.
Очищення душі має вплинути на оздоровлення, покращення якості нашого зв’язку з Богом, зокрема зв’язку віри. Віри не тільки в існування Бога, а як між особовий стосунок людини з Богом. Тому все, що робить людина у житті, впливає на якість цих стосунків.
Із хреста, виставленого у наших храмах, Ісус Христос кличе кожного з нас не боятися іти через земне життя слідами його терпінь і упокорень. Бо на цій дорозі Він іде поперед нас і разом з нами, зміцнюючи нас духом солідарності і взаємної любові.
Піст має допомогти нам оздоровити нашу любов до Бога і зокрема любов до ближніх, взаємні стосунки, спільноту з Богом і ближніми.
Лише сильна любов до Бога може допомогти нам бачити Його, приятелювати з Ним в особі ближніх.
Першочерговим завданням Великого посту не є обмежити нас в їжі чи розвагах, а допомогти нам глибше очиститись з гріхів, покращити якість нашого зв’язку з Христом у молитві, чуванні, прийнятті Святих Тайн, зв’язку віри, надії і довір’я через глибше пізнання Спасителя дорогою щирого покаяння і навернення.