Ми брати і сестри мучеників. Будьмо гідні їх, і тому наслідуймо їхній приклад. Не стіймо при порожньому гробі Спасителя, але воскреснімо до нового, взірцевого християнського життя! Слід у дусі великодньої радості виконувати свою працю і щоденні обов'язки. Св. Пилип Нері каже: "Витривалість у радості це тайна святості".
Святий Іван Золотоустий говорить, що для диявола немає нічого страшнішого, як чоловік, який свою душу скріпляє ревною молитвою, а тіло — суворим постом. Ми повинні довіри своє життя Богові. Батько німого хлопця звертається до Ісуса: «Якщо можеш, поможи нам, змилосердившись над ним». На його слова Господь дає відповідь:«Усе можливе тому, хто вірує».
Сьогодні, у третю Неділю посту, нашу увагу затримує хрест. Дивлячись на розп’яття – бачимо Ісуса, позбавленого слави, зневаженого, зраненого, опущеного, який одночасно повністю відданий людям з любові для їх вічного щастя. Хрест для святих був джерелом сили в духовній боротьбі, щоб завдяки ній осягнути вічне щастя.
Св. Хрест має нам пригадати безконечну Божу любов до нас, Христові страждання задля нас і наш обов'язок мужньо нести свій хрест щоденного життя. До всіх нас кличе Ісус Христос: "Коли хто хоче йти за мною, нехай себе зречеться, візьме щодня на себе свій хрест і йде за Мною... Хто не несе свого хреста, і не йде слідом за Мною — не може бути Моїм учнем".
Перша неділя посту. Неділя Православ'я. Євангеліє від Івана (1, 43-51)
Мандруємо з вами цим благословенним часом Великого Посту. Це час духовної боротьби, але водночас і духовного єднання, коли наше тіло, душа і дух відновлюють у собі образ і подобу Божу, які ми втратили через гріх. Сьогодні Слово Боже відкриває нам дорогу, на яку запрошує нас сам Господь: «Іди за мною!»
Що ж пригадує нам Богоявлення? Які правди віри відсвіжує в нас? Богоявлення нагадує нам ту врочисту й історичну хвилину, в якій Божий Син вступив до річки Йордану в Палестині та прийняв хрещення з рук Йоана Хрестителя. При хрещенні Ісуса сталися деякі важливі події, які висвітлює сьогоднішнє свято.
Чи не намагаємось інколи ми йти до Бога по головах ближніх? Свого часу блаженний Папа Іван Павло ІІ сказав, що дорогою Церкви є людина. Можна перефразувати ці слова і сказати: нашою дорогою до Бога є наші ближні. Любов ближньому зла не чинить. Любов, отже, - виконання закону (Рим.13,10).
Життя набагато цінніше, ніж багатство. Життя – це відносини з Богом і ближніми. Ці відносини започатковуються, тут, на землі, і триватимуть цілу вічність. Зі всього, що скривлює чи руйнує ці відносини, ми потребуємо визволення, спасіння.
Роздумуючи над цією подією з життя Марії, ми маємо нагоду подивитися на ціле її життя, на те, як у своєму житті вона використала Божі дари. Пригляньмося тепер і до свого життя. Чи помічаємо ми ті великі Божі дари у своєму житті?
Різдвяний піст, як і інші пости, є прекрасним часом, благословенним часом для кожного з нас, щоб ми як християни, ті які прагнуть жити згідно навчання Господа нашого Ісуса Христа, могли глибше заглянути в своє серце. Заглянути, щоби очистити його від бруду гріха і пороків, відкрити двері нашої душі, щоб Бог, який нас любить, міг заново поселитись і мешкати в нас.