Смерть рідних стає часто відчутною втратою для членів родини, болем душі. У цій непростій ситуації на поміч нам приходить віра. Віра, яку приніс нам Ісус Христос, дає нам розраду. Вона найперше запевнює нас, що існує інше вічне життя для людини завдяки безсмертній душі.
Закликаючи нас любити ворогів, Ісус хоче допомогти нам якнайбільше уподібнитися до Нього, дати нам впевнену, надійну основу спасіння – Боже милосердя. Правдива любов до ближнього, а також до ворогів – це ніщо інше, як любов до Бога, живим образом якого є ближній: приятель чи ворог.
Святкувати Покров Богородиці, це навчитися любити ближніх не словом, а ділом, вміти послужити їм задля Христа, як Марія, котра повністю посвятила себе Божому Синові і його ділу спасіння всіх людей.
Послух Божому Слову ставить Бога на перше місце, чинить Його основою життя християнина, надійним провідником у пошуках миру, добра і щастя. Послух пригадує нам, що то Бог змінює людину по мірі її відкритості, довір’ї Творцеві.
Бог є щедрий у своїх дарах і завжди дає нам більше, ніж ми просимо у Нього, якщо ми всю нашу надію покладаємо лише на Нього і беззастережно довіряємо його волі.
Євангельські розповіді, якими Ісус промовляє до нас кожної неділі, мають
за мету виховати в нас певні риси духовного життя: пробудити живу віру,
зміцнити надію, розпалити любов, утвердити довір’я Божому провидінню,
додати мужності, відваги, ревності у духовному житті.
Свято Воздвиження Хреста Господнього хоче пригадати нам про вартість нашого власного життєвого хреста. Якщо християнин поєднає свій хрест разом з хрестом Спасителя завдяки духові зречення, тоді він стане для нього могутнім джерелом Божої сили, провідником до Царства Небесного, бо буде відкривати нам світло Божого провидіння, що раз більше зближати нас до Бога і єднати з Ним.
Різдво Богородиці показує нам, що Бог вислуховує молитву людини, вшановує і винагороджує її старання ще перед тим, ніж вона попросить Бога, звернеться до Нього по допомогу. А це потверджує правду, що Бог не є байдужий до жодних потреб людини, Він перший виходить до неї, робить крок назустріч їй.
Божа любов є досконала і невичерпна, саме вона може вповні заспокоїти всі прагнення людської душі, дарувати їй можливість жити вічно і відчувати себе вповні щасливою. Божа любов приносить душі цю весільну одежу, яка дає їй можливість стати учасником цієї небесної гостини, вічного Божого життя і щастя.
Притча про виноградник і його дбайливого господаря пригадує нам правду, що Господь Бог зі своєї сторони зробив все необхідне для спасіння і життя вічного людини. Він завжди першим робить крок на зустріч людині, а людина має зробити крок на зустріч Богові у вигляді особистих зусиль і старань.